Концерти улюбленого музичного гурту ми з товаришами намагаємося не пропускати, особливо, якщо вони відбуваються в країні твого постійного перебування або у сусідів 😀 Перше "живе" знайомство з цим чудовим гуртом в нас відбулося аж 9го березня 2010 року. Тоді ми, студенти 5го курсу харківського Політеха, спочатку приїхали до Києва по квиточки, які розповсюджувалися через мережу кінотеатрів Одеса-кіно. Звичайно ж, найбличе до вокзалу був філіал в універмазі "Україна", але там вже було купа гавриків, що прийшли за квитками раніше за нас. Недовго думаючи ми сіли на метро, щоб дістатися до Каравану, що на Луговій. Ми не пошкодували навіть 700 грн, щоб мати квиточки у 1шу фан-зону. Що сказати, атмосфера була супер, хоч і звук в МВЦ був такий собі... 7 років по тому я вже переїхав до Німеччини і Раммштайн мали виступати на фестивалі Rock im Park у рідному мені на той час місті Нюрнберзі. Але перші місяці в Німеччині я пристосовувався до самостійного життя в іншій країні, що вимагало купу часу і фінансів, тому ні про які концерти чи фестивалі мова навіть не йшла... Наступна можливість трапилася аж у 19му році, старт продажів квитків - це завжди торба сервакам фірми-продавця. Доки ми роздуплилися, квитків в Німеччині не лишилося в фан-зоні, тому ми попхнули до Польщі в Хожув. Теоретично ми мали квитки на концерт у 20му році, але корона внесла свої корективи і сюди, тому його перенесли двічі і аж у 22му ми таки зробили вилазку до Дюсельдорфа, бо це вже було найближче до моєї нової домівки. Т.к. це по суті одноденна вилазка, то і окремого запису не було з чого створювати. І ось вже прийшов 23й рік, квитки цього разу ми взяли на Мюнхен, бо в Берліні мій товариш не хотів йти на домашній для нього стадіон. З квитками теж вийшло по-чудному, бо спочатку мій товариш намагався схопити хоч якісь квитки на 7-8 червня, якимось чином це вийшов лише один квиток на трибунах і він подарував його мені, йому ліньки було морочитися здати квиток назад ))) Трохи згодом відкрили продаж на 10-11 число і ми взяли вже нормальні квитки у фанку. Початковий план був такий, що я сам йду на концерт 8го числа, 9го товариш з дружиною вранці приїдуть до Мюнхена і 10го ввечері ми вже разом йдемо на концерт. Т.к. спочатку я мав сидяче місце, то не було жодного сенсу поспішати до стадіону, щоб зайняти кращі місця, коли ти маєш фанку і не хочеш пасти задніх. Тому я виїхав практично в обід, заїхав погуляти та заправитися в містечко, де я колись купив Гольфа, і далі без зупинок до Мюнхена. План доїзду виглядав наступним чином:
По БК від хати до парковки біля стадіону разом із заїздом на заправку та розминку булок вийшли наступні цифри:
Так, метан в Німеччині дуже далеко поза конкуренцією серед авто на ДВЗ щодо витрат на км шляху, переконуюся в цьому вже який рік J Під вечір я знайшов шикарне місце для парковки біля стадіону. Взагалі я мав їхати не сам, а з мюнхенським колегою, і власне в нього вдома я мав і заночувати цю ніч. Нажаль, в той тиждень він умудрився підхопити корону і відповідно вже нікуди не збирався їхати. Я вже навіть не шукав ніякого готелю на одну ніч, а взяв просто спальний мішок із собою. Все-таки літо є літо, а я ще не настільки заплив жиром, щоб забути наметові подорожі в студентські та аспірантські часи, тому жодного дискомфорту я не відчув, а поповнився новими враженнями, адже ще ніколи не ночував у Гольфу))) Але то було трохи згодом, а я пішов на концерт, і коли оглянув парковку під стадіоном, то зрозумів, що я сюди не приїду під концерт, навіть якщо мені заплатять)))
Звичайно ж, фото не в змозі передати всієї атмосфери, яка панувала на стадіоні! Звук був відчутно краще налаштований, аніж то робиться в поляків... А як же ж німці красиво підспівують рідною мовою... Одразу хочу сказати, що трибуни на рок-концерті це не моє. Я один раз побачив, сюди дійсно реально і безпечно приходити з дітьми. І вагітних жінок кілька побачив, тому, якщо дружина відпустить, то обов'язково в турі 2024 прийдемо з донечкою нашої улюбленої групи))) Вона вже вивчила майже всі пісні, тому я як батько офіційно дозволяю їй піти разом на концерт. Після концерту всі розповзалися по всіх напрямках, а я дійшов до Гольфа, заліз у спальний мішок, закрився і заснув... Наступного ранку, доки мій товариш мав різні телекони по роботі, зайнявся поповненням особистих пивних запасів))) Перед подорожжю я здав 3 стандартні ящики пивних пляшок + декілька було ще в ручній переносці і отримав солідну суму на руки)))
З двох супермаркетів напоїв я зібрав 3 ящики пива, кожного виду, що я ще не пробував, по 1 пляшці))) Як бачите, в ширину в багажник Гольфа чудово влазять 3 стандартні пивні ящики)))
В Мюнхені я буваю не так часто на рік, тому скористався можливістю і затарився баварським пивцем. Переважно світлі сорти, трохи білих і темних. Під обід я вже зустрівся з товаришем і одразу пішли пообідати в легендарний Хофбройхаус. Що замовили? Традиційна німецька кухня:
Доки дружина товариша сиділа до вечора десь на коворкінгу, ми вирішили трохи покататися та погуляти околицями Мюнхена. Але про подорожі то вже в наступному дописі, а тут все ж таки концерт))) Ну і пиво, куди ж без нього в Баварії)))
Ви не дивіться, що я п'ю пиво і сідаю за кермо: в Німеччині офіційно дозволено до 0.5 проміле (коли ти не на випробувальному терміні), а т.к. ми вже давно не хлопчики, то, щоб назбирати ті пів промілле, треба не по одному келиху пити, а по кілька, що вже йде в розріз із поняттям "насолода", тому все гуд. Ввечері ми підібрали дружину товариша і поїхали до Дахау, де в нас був заброньований готель.
Наступного дня на вечір вже був запланований концерт, а до нього ми вирішили прогулятися до музею, що облаштувався частині території концтабору Дахау... Детально розпишу у наступному дописі, а як що коротко, то пздц просто... Чим більше ми там блукали, тим більше нас пригнічувало... І ми не одні перед концертом вирішили там скоротати час перед концертом... Але потім вже попустило, і все було ок. Припаркувався я знову в тому самому районі, що і минулого разу, тільки на пару кварталів ближче до підземного переходу, що веде до стадіону. Просто пощастило, бо автівками було заставлене все, що можна. На неможна ніхто не ризикнув, бо дуже дорого це задоволення коштує в Німеччині, адже евакуаторів ніхто не відміняв)))
Так. фанзона для рок-концерту це самий кайф! Відірвалися по повній))) Втомлені ми доповзли до Гольфа і за 15 хв. вже були в готелі. А на гостинець для донечки я прихопив 2 келихи, один з попереднього концерту в четвер, а один вже з сьогоднішнього. На місці вони зовсім недорогі, а вже через інтернет торгуються немов позолочені...
Ось такий невеличкий фотозвіт, а на початку подорожі до Мюнхена Гольф розміняв 207 т. км.
З підліткового віку подобається Рамштайн. Сподіваюсь, що доживемо до того часу, коли вони ще приїдуть в Україну.