Чому і навіщо ?
Ми з Костяном колись дуже хотіли таку машину. Я коли купив свою першу машину - Лянча Дельта, я хотів і дивився різні варіанти. Головний критерій був - Не Жигулі і щось цікаве.
Фіат Уно тоді впав в око, але тоді вони коштували ще занадто дорого і в мене банально не вистачало на них грошей.
І ось минуло вже багацько років, і машини ці знецінились. Звісно, вона вже не викликає емоцій таких які викликала б тоді. Але є можливість спробувати. То чому б і ні?)
Машину купували в діда якому 70 років, його син казав, що машина у нього вже 25 років.
Як і будь яка машина "з під діда" у Фіата було достатньо колхозу і нюансів. Але ціна і перекупи які звонили поки ми її дивились (або ж син власника імітував ці дзвінки, бо син був схожий ще на того "жука") підштовхували до покупки.
Короткий огляд, торгуватись не захотіли з нами і ми вже стоїмо на заправці перед тим як відправитись додому.
За покупкою ми поїхали на машині Кості - а це Сеат Ібіца, без перебільшень - сестра Уно )
Дорога додому минула без пригод. Правда в оточені ганчірок, коврів на панелі і відповідних ароматів. Зате день був гарний.
Доїхали без пригод. Покупкою - задоволений.
У Рівному на гаражах знаходимо подружку)
Виїхали знімати відосик про машинку, в якому стані купили. Бо ж скоро вона дууууже зміниться в кращий бік.
Ну а власне її історія буде на Ютубчику: