Останні фото Гольфа або продаж авто

Не знаю скільки б ще батько на ньому їздив, якби не війна і виїзд матері до Німеччини... Пробувши 1.5 роки далеко один від одного, батько таки зважився на переїзд. В листопаді 2022 померли його батьки/мої останні дід з бабою... Його вже нічого більше не тримало вдома, тому вирішив перебратися до мами, яка з жовтня 2023 стала жити в сусідньому зі мною селі. Т.к. невідомо скільки сот тисяч скрутили Гольфу до батька і він вже не пам'ятає, відколи поламався привід одометра, то достеменно вже ніхто і близько не знає, скільки він проїхав... Продав в не ідеальному стані, а як був. З плюсів 2 комплекти гуми на ОЕМ дисках (літні литі, а зимові штамповані), півмашини запчастин (коробка, куліса, генератор, педальний вузол тощо). Оновлена підвіска (нові стійки та підшипники). З мінусів рідний карб який давно вже не бачив майстра, який з початком війни драпанув за парєбрік до москалів... А більше батько нікого знав, хто реально шарить в цьому типі карбів, а не міняє що-небудь лиш би збити гроші... Т.к. це далеко не музейний експонат, то придратися за бажанням можна до будь чого. Але і продавав він його теж не за мільйон. Продавав це ще гучно сказано - віддав за тисячу євро сусідові мого 3юрідного дядька, що мешкає на Південно-західному в Харкові. Тому захотілося мати піддупника, а батько не хотів морочитися із продажем. Фотки вийшли практично передпродажні, бо з 12 листопада я вже зустрічав батька з автобуса у Гіссені. Ось так і закінчилася 20 річна історія Гольфа в нашій родині... Тепер вже шукаємо щось повище і не таке античне, мабуть, буде Туран або Спортсван. Т.к. гострої потреби в авто батько тут не має, то і пошуки не особливо активні, хіба щось поруч западе до душі і впишеться в бюджет:)