Кінець збірки

Почнемо мабуть із передісторії. Отже, у попередніх серіях:
1. Початок історії;
2. Дефектовка, початок збірки;
3. Ну і епічний фінал!

Мабуть начну з невеличкого дісклеймеру - авто було зібране ще в кінці 2021 року. Минулі записи були імпортовані з рашистського драйву, а цю публікацію я мав розмістити там само, якраз перед тим, як до нас бусурмани приперлись. На той момент вона була написана, але опублікувати я її так і не встиг. Сильно її редагувати вже не став, тільки на українську перевів.

Ітак, поїхали.

Настав час описати закінчення цього фантастичного гостросюжетного трилера. Отже, останній запис я закінчив на дефектовці і кількох словах на тему запчастин. Починаємо збірку.
Ставимо крила, підкрили, фари, всілякі направляйки, ііііі:

Оппа, а вигляд то вже зовсім інший!

Підкидаємо бампер:

Хто не знає – на американцях із заводу стоїть виключно оффроад бампер (ну і р-лайн). Класичного вони не мають як такого. Коли я вирішував якийсь бампер ставити, я напевно з пів години гіпнотизував фотки тіги з класичним бампером і оффроад. Дійшов висновку що мені класика більше до душі. З урахуванням того, що багато хто навпаки переробляє класик в оффроад, скажу - так, я неформал, і я про це знаю :) 
Йдемо далі. Ставимо капот і всякі там рюшечки-заглушечки, пластички та ящик решти розсипухи, яку довелось міняти. І в нас вже вимальовується щось, що на авто схоже... навіть вдень поблизу пацієнта, а не лише вночі та навпомацки.

Нууу... Як би фсєєє, аааафффтамабіль вже на колесах і може пересуватися своїм ходом. Далі малярка. Загнав на фарбування і сів у позу ждуна. Через півтора тижні я вже отримав ключі від готового результату.

Залишилась фігня - сертифікація і постановка на облік, що я без проблем зробив.
Далі вже у нас за програмою обслуговування.
Так як на вулиці трохи зима, і навіть періодично можливо помітити сніг, нам потрібно перевзутись на нормальну зимову гуму. До речі, авто було на всесезонках Pirelli Scorpion, які були в такому "офігенному" стані, що я їх залишив на шиномонтажі.
Беремо норм гуму і рухаємось у бік шиномонтажки:

Вкусовщина, але шипи люблю більше липучки. Повідомлення з майбутнього - потрібно було брати липучку, сніг я тільки в 23 році побачив:)

Взяв Nokian Hakkapeliitta 10 SUV, 225/65/17.

ААААА! Колеса сперли!!111

Далі за програмою розвал та ТО.

Після Америки ситуація була така:

Те, що колеса дивилися в різні боки, я помітив давно, але добре що тут нічого серйозного, та й майстер знає свою справу:

Ну а далі у нас дуже інтимні процедури між сервісменом та двигуном)

Оливу в коробці і роздатці мінятиму на 50 тис., зараз же за програмою олива в двигуні, заміна тормозухи і перевірка антифризу, фільтри, плюс огляд ходовки (який проблем не виявив). Ніби нічого не забув.
Ну і якби все - пепелац відновлений і повністю готовий до бою. В результаті була заміна таких кузовних деталей як капот, обидва крила, решітка зі значком, телевізор, фари, бампер, підкрилки, і ще близько 50 позицій дрібніших деталей, такі як всякі направляйки, кронштейни, накладки і тд.

Також вже можу описати перші враження про авто, все ж таки після першої поїздки пройшла вже пара місяців, плюс встиг вже накатати 2,5 тисячі кілометрів. Якщо коротко – задоволений. Дуже задоволений. Дуже приємний автомобіль, в придбанні взагалі не розчарувався. (Нагадую, запис написаний ще в 2021, вже накатав на ньому значно більше).
Пару слів про витрату (нагадаю – дволітровий бензин на 184 сили, повний привід) – містом 12-15, трасою 9-10. У змішаному режимі картина така:

Чесно - після пасату (1,8 літра, 170 коней, передній привід) у якого витрата трасою 6-8, і 8-10 місто, трохи незвично. Але це вже таки, звикнути треба:) Ще момент - на пасаті бак на 70 літрів, а тут всього 60.

Ну і до фіналу парочка фоток готового результату:

Ну і так, на память фоточка)

PS Так як шайтан-коробка вже на колесах, і вже успішно може принижувати на світлофорі спортивні жигулі з ланосами, далі в планах тільки ацкій тюненг) Так що не перемикайтеся) Далі цікавіше)