Форсаж 3

Дана розповідь іде в розріз із історичною хронологією володіння авто, пізніше будуть описані, м’яко сказати “пригоди”, що відбулись за деякий час до цієї. Але актуалка є актуалка, і як казав один із відомих акторів із позивним “Зима”: “зе вінтер із камінг!”

Десь в другій декаді листопада ( для молодих: друга декада - числа від 10 до 20), відчувши легкий холодок між пальцями своїх тоненьких сєтчаних, вифлостаних в хлам кросівок ( тру БМВіст ) я поняв шо пора перевзути свою ласточку.  Зажрані оцінювачі ресторанів!!! Мішлєн за ствою топову pilot alpine 5 просили непристойних 50к разом із доставкою. Саме тому бажання на*ти систему, купити преміальне авто і зекономити на резині, здавалось само собою єдиним варіантом))) Історію про юшку із дешевої риби я почув тільки згодом. 

Дьоргати рульом на моїй попередній “прасці” (див сторі номер один) було всеодно шо плескати ложкою по холодцю, кузов гойдався, у пасажирів явно активізовувались рвотні рефлекси, але пілся 3х імпульсних коливань все ставало на свої місця.  Якість резини в такому випадку грала не найважливішу роль, і я без ніяких докорів сумління заїжав до знайомого Сані, шоб відвідати благородних, із нотками мускатного горіха та витриманих часом, забугорних (вин) шин. Ні рік, ні стан не впливав на мою думку в момент вибору, адже Саня, він же “Фармацефт”, реалізував уже не одну сотню коліс, і його смаку я довіряв як нікому.

Кермо пятірки мені нагадувало матюки тата, бо так точно і лаконічно передати стан та покриття дороги нівкого не виходило більш детально. Гоночний болід попав мені в руки, і як в попередні роки їздити в +5 на шипованій китайській резині  уже не камільфо. При купівлі на катках були натянуті Гудієри із позначкою S+M, шо давало якусь надію на всесизонність, але як згодом виявилось, даний знак ніяк не сертифікований, і його можна ліпити на резину хоч зимового, хоч інтимного використання. На радість мому стоматологу, пятірка була досить жорстка. За пару днів до зміни на зиму, я побачив ці завітні два слова на бублику “Run Flat” і ніби як зрадів, бо ані запаски ані інших приблуд для фікса колеса десь в дорозі у мене не було. Але я і не заморочувався. Знайомий бемевіст казав, шо за 5 років він пробивав колесо тільки двічі, і лише один раз для вирішення цієї проблеми витратив більше чим 2 години, а саме 17. Я вмотивований такою БМВшною зухвалістю, також не шукав собі оправдання возити здоровенну 19 дюймову запаску, і в без того не великому багажнику.

У “Фармацефта” мого розміру не знайшлось а на ОЛХ я уже знав всіх зеків, які розводять людей на зворотню доставку і свв код кредитної карти, тому із легкістю ніби після йогурту “активія”, я знайшов резину в свому місті. Підїхавши на склад, перед воротами ангара, я виявив чорні кола на траві, ніби тисячі маленьких інопланетян на сотнях кораблів приземлились на нашу планету. Не маючи нінайменшої здогадки про походження цих знаків, згодом я зроумів шо це була чорна мітка на долоні Дамблдора.
Вибір лежав між досить пожмяканими піреллі, непоганим данлопом, і данлопом на ранфлеті. Бачити зубного не хотілось найближчих пів року, і попри любов до формули 1 я вибрав данлоп той шо не з ранфлет.
Найближча шиномонтажка запевнила мене шо процедура перевдягання займен не менше часу. На поміч приїхав мій колега по психлікарні. Хлопчина недавно придбав х5 уже на гільзованому моторі, а його ZF мав такий здоровий черевик, шо одного пінка нам хватало обом. Ми вирушили на найближку заправку пити каву під оплески задньої ляди, бо курва так хлопала, ніби в даний момент сиділа на концерті Вєрки Сєрдючки і СВ шоу.
Магія латте і айкос, заставили нас провести на заправці трішечки більше часу ніж ми на те очікували, і повернувшись через годину на СТО я застав машину на двох колесах ( резина не перевзута ) а іншої пари та самих гайкокрутів не було. Через деякий час, ці бідолахи прибігли із колесами в руках, запевняючи шо ні їх, ні автомат сусіднього шиномонтажу не могли роззути сєє “броніроване” чудо під назвою “ранфлет”. Зібравши лєго назад, ми з корішом поїхали на озі, де буквально за пів години нас перевзули паралельно знайшовки і заклєївши грибом здоровенну, ніби в мому бюджеті пілся цьої історії, дірку, яку знайшли  в одній із нових/старих шин.
Фууух) Наконєцто)) Здуру я купив резину чуть вищу ніж по регламенту, прагнучи трішки більшого комфорту ніж я мав раніше. Краса. Плавно мяко, в той же час підвіска досі керована, але мілкі стики на дорозі майже не помітні. Із посмішкою Грінжа який вкрав Різдво (не путать із крінжом, хоча його тут також хватало), я приїхав додому і почав в тєлєзі хвалитись товаришу про свою пригоду, далі цитати:

Я:         перевзувся, 10к резина і 1к монтаж, але намахався капєц, єлі зняли ті ранфлети
Рома:  шото дешево, у мене вон мінімум 5 за колесо просять ( 20 діски)
Я:         хз,  може шось дороге ставиш
Рома:  та нє, а шо за рік, може старі ?
Я:        пф.. дядя, я не перший рік в тємє, 21
Рома:  бляха, яктошо з датой на*ли
Я:        з датой ? це як?
Рома:  а ти не шариш ? АХАХАХАХАХАХАХА

Уже знакома неонова вивіска “ЛОХ” знову повстала перед очима. Та йомайо)) Гуглю, відразу згадані вище мої знакомі на ОЛХ пропонують паяльнік для перепайки дати. Я знову відчув подібні відчуття як на заправці, хоча ні латте ні тим більше айкос я не куштував.
Через 10 хв я уже ніби Голум сидів на четвереньках перед своїм золотцем, вишукуючи напис про роки та не зважаючи на комендатську годину, голосно матюкався насвічуючи фонариком ці закордонні бублики. Таки так - дати перепаяні.

 
Пів ночі маривши мрією випробувати даний паяльнік не по призначенню, я майже не спавши дочекався ранку. Знаючи тільки одного довіреного продавця БУ шин, віришив звернутись до нього за експертною порадою чи товар не прострочений. Той же Саня - справжній профі в цих справах, і зазвичай ще до 11 ранку він випивав десь 7 картонний стаканчиків кофе, тримаючи одну ногу на якомусь пожмяканому колесі, продавав на ліво і на право чорне золото українського автодору. Він порадив записати відео де я натираю пальцями ці дати аби впевнетись в факті лоховства. 
Мов у директора мукомольного заводу, але вже чорна, мука сипалась у мене між пальцями коли я натирав дату виробництва - відправляти відео уже не було сенсу. Навівши справки, з’ясував шо бенефіціар (далі просто продавець шо продав мені палені колеса) кришовий, і вимагати силой нічого не вийде.
Я зібрав всю свою волю в ніпель золотніка, бо в кулак уже не було шо, поїхав балакати. Як виявилось, продавець засвідчив факт наї*ва, та ніби Стас Баклан, відіграв здивованість, і запевнивши шо віддасть гроші і відправить резину постачальнику, мовляв, я нічого не знаю і вина не моя. На питання, шо за круги на траві, продавець із легкістю запевнив шо це просто краска, яка залишилась після підготовки резини для продажі в інтернетах.

Наче у Джоні Депа після розлучення, величезний тягар впав у мене з дущі.
Так, потрібно було знайти інші дві пари коліс. Поки ця вся історія тривала, в місті уже значно похолодало, і всі хто полюбляв тянути кота за яйця, теж перевзулись. Резини, як і надій економити на БМВ, уже не було.
За дорого та старішу, зі Львова замовив всьо туж резину від "мішлєн", паралельно перепитуючи тищу раз, чи вона не перепаяна, я чекав на колеса.

 
На досвіді, я залетів на шиномонтажку, роздав пятюню всім уже знайомим там працівникам. Із очима обдовбаного депутата, хлопці  дивувались моїй появі через 2 дні із тим же проханням перевзути машину. Поки мене перевзували, мою нудьгу розбавив якийсь мужик, доказуючи шо його гранд чірокі 3.6 їсть в місці 12 літрів, мовляв технології святих крайслерів торкнулись і нашого грішного чола. Дивна звичка автомобілістів, переконувати першого ліпшого у тому, шо насправді твоя покупка досить доцільна, і нова в двічі дорожча цяцька дозволить йому економити 2 літри безнину на сотку. Розуміючи, що розмова зі мною, то лише репетиція перед розмовою із його дружиною, я уважно вислуховув і думав, що казочки Діда Панаса, мені уже не здавались такими причудливими.

Я запакував резину на задні сидіння і поїхав міняти їх на “вибачте шо так сталость” та 10к гривень. Все пройшло вдало, гроші повернули, а перепаяна резина віправилась постачальнику на друге коло, щоб в майбутньому ощасливити якогось іншого скупого як я БМВшніка.
Мораль проста:  не відїжайте від заправки відразу, як попили там каву. Трішечки почекайте.

Схожі записи