Іноді важкувато обирати тему запису, бо отак подумаєш, про що хочеш розповісти і навіть не знаєш в яку категорію це потрібно віднести.
Отож, Жигу я забрав з стоянки де вона вростала в землю і завіз її стояти далі на територію до людини, яка називала себе другом а виявилась не хорошою людиною, тому, звідти Жигулі також прийшлось перевозити.
Накачали колеса, але залишалось кілька маленьких дрібниць - в авто не було гальм, не було акумулятора, що б увімкнути аварійку і взагалі не зрозуміло як вона купи тримається досі.
Але, це нас звісно не зупинило, ми прив'язали її до Туарега і помчали через все місто.
І перетягнули в уже всім відомий сервіс. Відомий він тим, що всі машини хоча б разок-другий стояли під тим парканом.