Звісно, я не збирався прибирати хром з автівки, яку буду стилістично доопрацьовувати в стилі 70-х. Але ж іншого виходу в мене да даний час не було.
В цілому інтер'єр мого Доджа був в доволі непоганому стані. Матеріали оздоблення в рестайловому Челіку якісні та надійні, а пробіг лише 80 ткм. Але є одне але. Навіть два "але".
Не знаю, чи то вплинула тривала відсутність заднього скла та випливаюча з цього брутальна хімчистка, чи то просто вандальний драйвінг з кільцями на пальцях. Хай там як, а хром з шіфтера та декоративного кільця керма обліз майже наполовину.
Звісно, ручка КПП з часом буде замінена на ортодоксальний pistol grip shifter, проте кермо та шифтер - це те, з чим ти маєш перманентний тактильний та візуальний контакт.
Отже півтори години кропітливої роботи з гострим лезом, розчинник, наждак дрібної фракції, паста та перманентний маркер - на шифтер вже можна дивитись без здригання.
Пластикове кільце з кришки зняв, позбпвив хромового напишу та пофарбував у чорний напівмат. Це, звісно, не те, що треба, але принаймні від оьлізлого вигляду вже не нудить, тож як тимчасове рішення, мене цілком влаштовує.
Взагалі, я був шокований тим, що китайці не пропонують жодного хрому для стацлінгу Челіка. Дотепер не можу повірити в те, що серед розмаїття карбону та накладок всіх кольорів райдуги нема жодної деталі в хромі. Нісенітниця якась, але що маємо, те маємо. Тож основні шмарклі - зокрема залишки від тонувальної плівки на бічному склі - прибрано, а час доопрацювання інтер'єру ще настане.