Продаж...

Коли підшукував дружині машину в 21му (матіз/qq) - пропозицій було мало. І з них або драні-гнилі корита, або щось більш-менш нормальне за нереальні гроші. Коли виставив цього літа на продаж - матізок дофіга, і на нашу мало хто звертав увагу. За 2 місяці було не більше десятка дзвінків, а подивилися лише 2 потенційні покупці. Так, є проблеми з косметикою (поцарапані бампери, пару жуків на передніх крилах, де кріпляться підкрилки, трохи покоцана губа зкраю, та трохи підмята задня дверка) - але нічого серйозного та суттєвого. Кузов оброблений та без жодої цятки, двері всі майже в ідеалі по "завальцьовкі" зсередини (лише водійська мала трохи рижику біля водостоку внизу), задні крила та ляда без пошкоджень. Двигун, ходова - все чудово, обслуговується вчасно. Два комплекти чудової свіжої резини на своїх дисках. Купа смачних допів. Комплектація максимальна (багато машин, які потім дивився після продажу, були більш "бідні"). Довелося ціну скидати майже до низу ринку... Але навіть так, бажаючих купити нема.

Тому, коли приїхали харків'яни (як виявилося, планували брати іншу машину, а нашу подивилися "в порядку черги на всякий випадок"), і все-таки зацікавилися нашою матізкою, був активний торг. Я тоді "махнув рукою", змирився з втратою тих двох-трьох франклінів, які недоотримав (подумки "списав їх на збитки") та віддав машину наступній власниці.

Із цікавого. За першого власника я не знаю нічого. У другої власниці це була "учбово-бойова" машина (4 роки у власності). Моя дружина - третій власник, також "учбово-бойовий" екземпляр (2 роки у власності). І четвертий власник - теж жіночка, і теж перше власне-учбове авто :)) Така мабудь доля у цього матіза, вчити жінок)