Заміна втулок та стійок стабілізатора.

Пройшов вже рік я були придбані нові втулки стабілізатора BIRTH 4866 (50700452) за цей час вони відпочили та я наважився для їхньої заміни. 

Навколо цієї процедури багато сперечань.

- Треба їх взагалі замінювати - чи допоки нема явних люфтів їх краще не чіпати? 

- Треба відкручувати підрамник - чи можна так його дістати?

Щоб знайти відповіді на ці питання я вирішив пройти через це, та все-таки замінити, щоб виключити цей вузол зі списку "Деталі які можуть докучати бряканням".

Спочатку відкручую стійки стабілізатора знизу, від самого стабілізатору.

Від'єдную кермові наконечники. В надії виявити що причина стуку в кермовій рейці це тяги, чи наконечники. Але ні. Так шарові вузли мають явне зношення, але люфтів які я очікував побачити немає. Тому йдемо далі.

Відкручую скоби стабілізатора від підрамника, та витягаю його.

Відстань від одного краю скоби до іншого 680 мм.

На самому стабілізатору в місці де кріпиться втулка є лиски, завдяки яким стабілізатор чіпляється та не прокручується у втулці. На мій погляд саме це геніальне рішення дозволяє довго ходити нашим втулкам, без вварювання резини в сам стабілізатор. Також по цим лискам можна виставити положення нових втулок.

Свердлом на 15 висвердлюю розвальцювання, для того щоб роз'єднати половинки скоб.

Скоби мають нахилену форму, тому важливо назад встановити їх правильно, так як на фото. 

За час експлуатації вони покрилися іржею. Вирішив зачистити скоби, заґрунтувати та пофарбувати.

Зі скобами усе зрозуміло, вини на видноті. А що ж  сталося за 19 років з втулками.

А ось і оригінальні втулки які пройшли 216 000 км, а може і більше. Початково круглий отвір став овальним. При не великих навантаженнях стабілізатор наче не прокручувався в них, але в нових він буде сидіти ще щільніше.

І ось настав найскладніший етап, як усе зібрати докупи та прикрутити назад.

Натягаю втулку на стабілізатор, та змащую милом зовнішню сторону втулки, та внутрішню скоби. 

А тепер лайфхак:

Скільки я переглядав записів по заміні втулок стабілізатору, і у всіх виникала найбільша складність стягнути скоби та прикрутити їх назад до підрамника. Хтось намагається в чотири руки монтажкою їх прижати. Хтось затискає у лещатах та сваркою прихвачує скоби разом. Хтось купує довгі болти. Але чомусь ніхто не здогадався до такого. Що можна їх стягнути бовтами, а потім зафіксувати стяжками.

Після чого болти викручуються та стабілізатор встановлюється на своє місце.

Після наживлення можна зрізати стяжки, скоба більше нікуди не дінеться. Робимо центрування стабілізатора відносно стійок та передніх коліс. Та робимо остаточну затяжку моментом в 25 Nm.

Коли у минулих записах я замінював передні пружини, то якось не звернув уваги що стійки стабілізатора відрізняються. Одна довша і тонша (та ще до того зігнута), інша товща то коротша. Мене таке не влаштовує. Тому вирішив замовити нові, щоб бути упевненим в правильній роботі стабілізатору. 

Хоч з'єднання ще доволі туго поверталися, я вирішив замовити нові стійки BIRTH BX0064 в них була приємна ціна, та якістю цього виробника я задоволений.

Але після замовлення зі мною зв'язалися та повідомили що в наявності є лише одна стійка. Мабуть саме тому і була така знижка на них.

Тож нічого не залишається як замовляти поряд в автомагазині. З запропонованих торгових марок я лише про Delphi щось знаю, але вони на 50% дорожчі. Тому вирішив на перший раз замовити одні з найдешевших, Турецького виробництва компанії Kapimsan 07-01601

З моїми пробігами їх на декілька років точно вистачить. А там візьму щось більш знамените.

Одразу вирішив розібрати їх, та оглянути що ховається під пильником.

Бачимо краплю змазки. Для чого вона там у такій кількості. Мабуть лише для виду. Адже головна ціль змазки в цьому вузлу, не дати проникнути вологі до шару. Та ще не сподобалось сама якість обробки шару. Помітні явні полоси від фрези. До дзеркальної полірованої поверхні явно далеко.

Тому хоч наб'ю від душі змазки, в надії що це продовжить їхнє життя.

Ціна питання 35 USD, Пробіг 216055 км.