Кінець історії...

Давно не писав в БЖ, з останньго запису зробив багато чого по Тушці, замінив всі гальмівні колодки, всі шланги, замінив всі робочі циліндри, встановив ваккум від 3110, відреставрував рідну емблему на радіаторній решітці, замінив зламану клапанну пружину, відрегулював клапана, встановив перехідник під вазовський масляний фільтр, замінив моторну одиву, пребрав рульовий редуктор, та вже почав готуватися для відновлення салону, вже знайшов матеріал для обшивки підлоги, знайшов велюрові сидіння від 31029. Але в плани втрутилася одна обставина.... 

19го серпня, повернувся з Києва, дружина одразу запрягла з'їздити по магазинам, по дорозі заскочив на нову пошту, забрати пару посилок. Ці посилки кинув під задне сидіння, поставиди Волгу біля дому, та з пивком побрели додому. Ввечері вийшли з дружиною за сигаретами, та я помітив що в Волзі включене світло в салоні, мабуть коли вошкався, зачепив вимикач, дружина збігала додому за ключами, я вимкнув світло, перевірив чи зачинені всі двері, і ми пішли додому.

Біля 5ої ранку заздвонив телефон, голос в трубці запитав, чи є в мене Волга і де вона зараз. Я сказав що є і вона зараз стоїть під будинком. Далі в мене запитали де я зараз знаходжуся,  і попросили щоб я вийшов на вулицю. З просоння я нічого не зрозуміі, але виконав прохання. Вийшовши на вулицю, я зрозумів що Волги немає. Через 5 хвилин підїхала поліцейська машина. І поліцейські розповіли, що зараз моя волга стоїть у якоїсь жінки у дворі. Мій номер телефону вони знайшли на упаковках нової пошти. Як виявилося, вночі якесь падло, вскрило спочатку ваз 2107 який стояв поруч, але завести її не змогло, потім воно вскрило мою волгу, завело, зламало замок керма, і поїхало кататися. Правда далеко заїхати не змогло, через пару кварталів, це чмо влетіло в забор, вивалило його, та влупилося в будинок, та так що по будинку пішли тріщини.

Судячи з слідів крові, це падло добряче розхерячило собі хрюкало.

Зі слів сусіда який прибіг на місце дтп, звук був такий, що він подумав що прилетіла ракета. Прибігши до машини, він допоміг вилізти тому чмоні, а поки побіг за телефоном, щоб викликати поліцію, те падло втікло. 

Десь півтори години ми спостерігали як поліцейські писали протоколи, знімали відбитки пальців і тд. Потім ми поїхали у відділення поліції писати заяви. Після чого повернулися на місце дтп, де мені дали номер хлопців з маніпулятора, бо інших варіантів витягти волгу із двору, не було. 

Хлопці допомогли загрузити, та відвезти Волгу до будинку, де було її викрадено. 

А коли всі розїхалися, ми залишилися із грудою металобрухту. 

Що відомо зараз, того чорта взяли через 5 днів, це вже не перший його угон, і як каже слідча, що заїде він вже точно, від 5ти до 8ми років. Але на якусь компенсацію розраховувати не варто, бо в того чібала, ні колу, ні двору.

Ось така історія. Пробула в мене Волга рік, і 20 днів.