ГАЗ 24 ...

Після випадку з Тушкою, я не міг змиритися з думкою що в мене забрали те, що, я люблю. А люблю я колупатися в відрах з гайками. Тому буквально через тиждень, почав шукати заміну тушці, іноді ловлячи себе на думці що мені не портібна нова Волга, я хочу свою стару. Але вона в стані що називають "відновленню не підлягає". Але як кажуть, час лікує, тому через три тижні, я вже змирився з втратою, іноді себе підбодрюючи, що могло бути і гірше, головне що те чібало яке її угнало вже сидить, і найближчі 5 років, нікому не становитиме загрози. 

Отже, за підтримки дружини, родичів та знайомих, я розпочав пошуки нової Волги. Варіантів було не багато, але встиг подивитися чорну Волгу в Кропивницькому, та поспілкуватися з її власником, але далі спілкування не зайшло, стан кузова в неї був "таке собі", навіть гірше ніж в Тушці. Я вирішив, що якщо це буде нова Волга, то треба шукати живий екземпляр, з досвіду з Тушкою я вже мав уявлення про доробки та тюнінг.

І якось, в середині Вересня, на OLX я натрапив на оголошення, ГАЗ 24, 1981року в оголошенні було написано, пробіг 60тис км, салон вольво, новий аккумулятор і все, продавалася вона в Київській області, по фото було важко сказати в якому вона стані, але око в мене вже набите, і я зрозумів що в ній щось є, тому додав її в обране. Ціна стояла 1400$. Звісно я не збирався віддавати за іграшку такі грощі, тому не кваплячись спостерігав за оголошенням.

А спостерігав не дарма, бо вже через тиждень ціна впала до 1300$, потім до 1200$... І тут треба вміти вчасно придушити свого внутрішнього жлоба, і починати діяти, поки не почали діяти перекупи)))

Поки я думав шо і куди, ціна впала до 1100$, і тоді я зрозумів. Пора))) Поспілкувавшись з авторкою оголошення, дізнався, що машина її батька, давненько стоїть, заводилась і їздила пару місяців назад. І все. Приїзджайте дивіться. Ну ок. У найближчі вихідні з дружиною, збираємо цілу експедицію...

Приїхали, іде дощ , дме вітер, "представник" продавця вигнав її з двору, Вогла вся брудна, не зрозуміло якого кольору, чи то білий чи то бежевий. Я починаю огляд, відкриваю водійські двері, сідаю і... Привіт капсула часу. Стан салону ідеальний, торпеда без жодної тріщинки, дверні карти червоного кольору в і-де-а-лі, всі перемикачі клацають наче нові, радіо рідне а275э, на підлозі карпет, а на карпеті саморобні килимки з ковроліну. Так, сидіння не рідні, але досить зручні, та в нормальному стані. Ок. Іду дивитися що там під капотом, а там, ріднесенький змз 2401, з електронним запалюванням з датчиком Холла і комутатором від ВАЗ 2108, встановлений карбюратор ДААЗ (рідний к126г лежав в багажнику), а на ньому черепашка від москаля 2141 та нульовим повітряним фільтром, це із ніштяків, а все решта як в звичайній 24ці, кінчений гідровакуум, "п'ятсот літровий" стакан масляного фільтра, роздутий та позтрісканий верхній патрубок радіатора і тд. Повертаюся в салон, заводжу мотор, так як він був ще теплий, завівся він з пів тичка. Одразу погляд на температуру , 60 градусів, тиск оливи на холостих 1.5кг, даю газу, піднімається до 4кг - Супер! Мотор живий. Зчеплення, передача, все чітко, кпп 4х ступка, гальма як і мають бути з гідровакуумом - дубові))) Далі зовнішній огляд, лакофарбове геть ніяке, все в тріщинах та відслоюваннях фарби таке враження що її залили білою фарбою просто на стару рідну, на порогах не зрозумілі темно рижі потоки схожі на іржу (як потім виявилося, то потікший мовіль). Оглядаю колеса, в комплекті тільки 3 оригінальних ковпака, резина стоїть радянська ІД 220, вся потріскана, але з майже новим протектором. Розмір 205/70 14, рідна запаска в багажнику 180та. Лізу під дно, вона вся задута мовілем. Одразу кинулися в очі старі потріскані гальмівні шланги. Рессори змащені та замотані в тряпчану ізолену. По дну гнилі не знайшов взагалі. На дверях та крилах також все ціле, а от бампера, хоч і рівні і не покручені, та хром зафарбований молотковою фарбою, така ж історія і з радіаторною решіткою (як потім розказав власник, хром на них просто позлізав, і він їх зачухав наждачкою та пофарбував). Короче кажучи за машиною доглядали, і дуууже мало їздили. Тому 60 (а може і 160)))тис км здається на її реальний пробіг. По кузову вона вся рівна, зазори більш менш однакові, а головне, майже всі атрибути чистої 2ї серії були присутні, шильдики на крилах та кормі, ікласті бампери, габарити на погонах, навіть виштамповка під квадратний номер на задній панелі (доречі номер стояв нового зразка, але дірки в панелі старий власник не сверлив, він зробив перехідник і вкрутив номер в рідні отвори, за що йому велика шана та подяка), не рідні тільки зовнішні дзеркала і дзеркало в салоні пластикове, а не металеве хромоване.

Після огляду, ми з дружиною поїхали додому, всю дорогу обговорювали чи варто її брати чи ні. І вже через два тижні, взявши з собою інструменти, патрубки охолодження та 2 метри бензошлангу вирушили з метою доїхати на ній до дому. Але втрутилися деякі обставини. Коли ми приїхали, я ще раз її оглянув, перевірив світлові прилади, роботу двигуна, і ми поїхали разом з представником продавця на шиномонтажку, підкачати колеса, за одне і заїхати на заправку, по дорозі я помітив що амперметр шкалить за 30+ ампер, тому я вирішив заміряти напругу яку видає генератор (незнаю навіщо, але як відчував що треба з собою взяти мультиметр). Міряю, 16в на холостому, даємо газу 18-20. Приїхали. Регулятор напруги, сказав, що додому поїдемо ми пішки))) де його шукати в вихідний день в Глевасі, я не знав. Тому ми вирішили повернутися до двору де вона стояла, та відкласти перегон на невизначений час. По дорозі назад, я відчув що праве переднє колесо починає прихватувати, по трошку з гулом і без накату доїхали, ставимо її на місце і їдемо злі додому. Попередньо домовившись про те що ми її забираємо, але давайте торгуватися))) 

По приїзду додому, ми з дружиною почали обговорювати спосіб як її пригнати за 250км, і дійшли висновку, що своїм ходом вона не доїде. Знайшли попутний евакуатор, та замовили доставку. Погрузка-вигрузка та доставка в Первомайськ, коштувала 10тис грн, на цю сумму ми і торганулися з власником машини.

От з такими пригодами в мене з'явилася третя Волга))))

З листопада 2023року я встиг дещо зробити в ній, про що і розповім в цьому бортовому журналі. 

На данний момент, я проходжу службу в Збройних Силах, і будую плани по реставрації та модернізації Волги. Та коли буде вільний час, буду поповнювати БЖ фото звітами.