Подарунки не закінчаться ніколи, або Я нарікаю тебе...

Не люблю хизуватися. Тим паче, якщо купляю щось сам для себе. Вважаю це недоречним. Втім, інколи хочеться поділитися своєю радістю, і ця - одна з них.

Та-дам - іменні корки. 

Завжди в мене ставлення до них було двояким: з одного боку, дешевний понт, а з іншого - кожен дроче як той хоче. Але особисто я ніколи не горів бажанням стати власником подібних, та і не знав, що на них написати. Втім, якщо ви читаєте цей бортжурнал, то вже розумієте, що я зламався, і вирішив виділитися.

Все зроблено дійсно по-людськи. Залишаєш заявку і просто чекаєш. Я очікував 35 календарних днів. Правда, було б добре, якби в одному місці їх можна було б отримати і оформити, проте, на жаль, забирав я їх в одному ТСЦ, а оформлювати їздив за декілька днів геть в інше відділення. Втім, чи не проблема. Головне, зараз - вони в мене, і повністю легально. 

Напис до мене прийшов в голову абсолютно спонтанно. Спочатку там мали майоріти геть інші літери, втім трохи прикинувши, я вирішив, що хочу бачити саме ці. 

VAGABUND - німецьке слово, що походить від латині Vagabundus - бродяга, мандрівник, блукач. Не будемо заглиблюватись в тонкощі Солов'їної, скажемо простіше - той, хто шукає пригод, і той, хто не може просто сидіти на одному місці, кому постійно треба кудись рухатись. Я до кінця не розумію, до кого відноситься цей запис - до машини, чи до мене - втім, ми з неї - два вагабунда, що шукають пригод і не знають спокою.

Миру вам всім. До зв'язку!

Схожі записи