З початком війни спокійному і відносно безтурботному життю прийшов кінець... Так, моя сім'я знаходться в безпеці, але ж є велика родина на сході і півдні, купа друзів та колишніх колег, тому стояти осторонь немов нічого не відбувається я не можу. На початку березня до нас приїхав кум з дружиною. Він вже давно мав справку про непридатність до військової служби за станом здоров'я, але тим не менш його в лютому не випустили прикордонники. Тиждень відсидівшись на Львівщині він спробував щастя на іншому переході і його випустили, а від перших чисел березня вони оселилися у нас в вітальні. Хоча в Польщі і Німеччині заборонена експлуатація шипованих шин, це йому не завадило доїхати до мене. Тим не менш ми хутенько знайшли йому за 50 км дому комплект липучки на штампах чи то вже задарма, чи за пару десятків євро. Згодом ще притягнув йому робочого стола і крісло, щоб він у вітальні облаштував собі мобільний офіс. Мої батьки мешкають 20 км на схід від Харкова, їм дуже пощастило, що москальська орда не зайшла до селища (дякую ЗСУ), але військовий аеродром недалеко, тому над вухами частенько свистіли ракети, над головою літала невідомо чия техніка, а дорогами регулярно курсували військові авто. Брак палива та невідома ситуація на дорогах на захід вмотивували мого батька лишитися вдома. Тим не менш, коли черги на залізничному вокзалі зменшилися, батько знайшов авто, яке завезло маму на перший ранковий евакуаційний потяг. Спочатку вона побула тиждень чи півтора у Львові в сестри моєї дружини, потім мій берлінський колега приїхав забрати з кордону своїх родичів і заодно прихопив мою маму до Німеччини, чим зекономив мені добрий шмат дороги. Зідзвонилися, прикинули приблизний час прибуття до Берліну, після обіду я вирушив в дорогу. На початку війни ціни на рідке паливо дуже підскочили, а на метан залишилися на старому рівні на 95% заправок.
О пів на дев'яту я вже був на місці зустрічі. Півгодини потеревенили, потім ще заїхали скупитися і через 2 задувки газом були вдома.
4.5 кг на 100 км і ця вся катавасія стала мені в 52 євро за 1150 км. Колись це була вартість пробігу на Турані, але тоді і ціна солярки була в 2 рази менша...
В цих всіх клопотах я не помітив, коли промайнули 171 ткм на одометрі, зато 172 я вже встиг зауважити.
ДП в місті не було аж до Червня 2022. Як зараз памʼятаю, вперше з 19 лютого я заправився 15 червня на заправці ОВІС 65 грн/1 літр. І дуже цьому був радий. Давали не більше 20 літрів на авто.