Кульок

Почну третій запис з невиличкого епіграфу, бо, як Ви вже зрозуміли з двох попередніх дописів, - люблю писати лонгріди. (Дописи пишу у вільний час, поетапно і не за один день, і це трошки розвантажує свідомість та дозволяє відволіктись, тому сорі ті, хто не любить довго читати...)
Одже, що було та як це почалось .
Планову заміну оливи двигуна робив ввечері перед поїздкою в Чернігів, як раз трошки вже переїздив 7тис. і мене це бентежило, аж руки свербіли, та все не було часу.

Масло замінив, тут доречі процедура довга, при наймні в мене ( є підозра, що кришка картриджа оливи, стоїть з комерційного авто), бо кришка картриджу з шестигранником під ключ на 32 :0, і розташування таке, що вихлопна труба не дає діапазон руху ключа більше 2-3 см,  і в самій кришці стоїть два ущільнюючі гумових кільця, із-за яких кришка важко відкручується, доки друга з них не змаститься маслом, плюс крок різьби мілкий і крутити треба довго ( коротше не зручно).

До суті - поїхав я з родиною звісно з запізненням виїзду, тому по трасі трошки  "розбишацтвував" , по приїзді в точку призначення зустрівся з родичами і вирішили під'їхати до найближчого кафе, сіли всі в машину ( 6 чоловік+ я) , поїхали, і тут мені згадалось, як вів себе мій Стілік, коли  був трошки привантажений - чітко відчувалась нестача потужності мотора, і тут було те саме, мене це трошки той во- збентежило, чи що, бо все ж таки дизель, а по вазі, ну не настільки вже й велика вона була, бо з тих 6 - двоє діти.  Коли виїздили вже додому, то все наче нормалізувалось, але якась слабкість всеж відчувалась на низах ( вже навіть думка задзижчала, що масло якесь підробне і мотору стало не альо, та навіть фігова олива, 250 км має витримати).
Їздив ще так тиждень, ситуація погіршувалась, але помилок не було, не явних ( джекічан) , ні збережених.
І от, одного дня, повертаючи ліворуч, різко стартувавши з місця і тримаючи прискорення ( є в нас одне таке перехрестя) помітив, у дзеркало, що  за мною стоїть хмара чорного диму.  Почали закрадатись підозри на недодув ( і багата суміш (чорний дим) і слабке прискорення з низів).

Підлючив діагностику і почав відстежувати параметри надуву в реальному часі. Та оскільки це не зовсім зручно в місті, то записував екран телефону, потім переглядав.

По показникам, все було ніби нормально з одним невиличким але - надув не збігався з заданим і доходив необхідних показників з запізненням на 3-5 секунд, але вирівнювався і працював в межах, після  3х тисяч обертів.

Спостерігав за цим пару днів і ламав собі голову, єдине що приходило на думку це привід, актуатор, клапан актуатора геаметрії турбіни та виток вакууму в магістралі.
Виток вакууму відсіяв майже зразу, бо магістраль одна і на клапан N75 і на ВПГ( вакуумний підсилювач гальм), а з допомогою в гальмуванні проблем не було на всіх режимах гальмування. 
Купив вакуумний насос,  для перевірки актуатора турбіни, герметичності вакуумних шлангів та заміру створююмого вакууму.

Все в нормі, все працює, заодно замінив фільтр на N75 та вилікував його гудіння встановивши розширення для зменшення резонансу в магістралі. (З ним потім був прикол, та про це пізніше, в іншому дописі)
Короче все працює, все ціле та миле.

На наступний день, приїхав додому і почув по запаху, що пішла регенерація сажовика, діагностику вирішив не підключати, а перекурити перед капотом, щоб почути коли вимкнеться вентилятор.
І от сиджу собі, подимлюю, і помічаю, що дим від цигарки, не втягує через решітку а навпаки - видуває, видихнув спеціально весь дим в решітку радіатора, і отримав усе назад, в морду. І тут до мене доперло - інтеркуллер дме і не тримає тиск.  А тут він стоїть між радіатором кондиціонера та охолоджуючої рідини і його не видно, бо він такий - 

Купив новий - по VALEO 817730 ,100 долярів+/-, почав ставити, щоб до нього дібратись треба скинути бампер скидається просто - 4 болти під капотом, два саморізи внизу, в пластиковий пильник, і по два саморізи в колісних арках, в підкрилок, в районі фар по дві защелки з кожного боку, вставного типу. Від'єднуєм проводи птф, головне не забути їх вдіти назад, коли ставити бампер, я забув, потім прийшлось примінити навички гінеколога-фіатовода :), .

Сам інтеркуллер витягуєттся доволі нескладно, головне підв'язати радіатор кондьора, бо він прикручений до кулька на 4 болтики. І виймаємо його вниз. Мені для цього довелося, заздалегідь, заїхати на стопки дошок , бо не вистачало ширини ями.

Назад все  в зворотньому порядку і швиде, бо вже на скілє ;).

Головним подразнювачем у цьому дійсві було те, що був дедлайн у вигляді комендантської години, та я все ж таки всиг хвилина в хвилину.

Після цього Кромік полетів, як і раніше - з паровозною тягою та відчуттям легкості до прискорення :)