Продовження першої частини по вентилятору клімату. Частина 1/2
Маємо на руках брудний ветилятор разом з корпусом. Починаємо його розбирати та мити.
Зняття вентилятора:
1. Викручуємо три гвинти, які тримають двигун вентилятора
2. Тягнемо двигун за крильчатку на себе. Вилазити буде погано, бо демпферна резина прикіпіла.
3. Мийка єлектродвигуна:
Беремо пензлик, стару зубну щітку і шукаємо тару, в яку можна занурити моторчик, щоб починати його рясно заливати очищувачем контактів.
4. Після мийки зовні та зсередини, обертаючи статор, обережно змащуємо вал ротора доти (в мене мастило від Ballistol), доки мастило не почне витікати з іншої сторони. Далі протер двигун від зайвого мастила.
5. Збираємо все до купи виставляючи отвори для гвинтів та зазори між корпусом та крильчаткою. Ставимо все у зворотному порядку на авто. Обережно з гвинтами двигуна, не затягуйте сильно - "витягнете" різьбу!
Останній пункт - то як повинно буди, але ж це я.... Тож:
6. Розумію шо в мене демпферна резина сказала мені: що вона дуже заморилася та пішов би я зі своїми забаганками кудись далеченько; думаю що можна зробити. Бо зазори між двигуном та копрпусом такі, що двигун у корпусі, як %?"№н у прорубі. І крильчатка тре о курпус.
7. Знайшовши у себе резинку цікавої форми завтовшки 1,5мм.,
8. Виставивши зазор між корпусом та крильчаткою - закрутив три гвинти, та протестував на працездатність підключивши блок резистора. Вентилятор почав обертатися без зайвого шуму на всіх режимах його роботи.
9. Фінішна пряма - збираю все у зворотному порядку, та тестую на повністю зібраному авто.
Результат: на мінімальній швидкості вентилятора майже не чутно, а отже тепер все добре, як воно і має бути.
Пробіг 321318 км.