Як кажуть: "Людина не знає, що хоче, поки їй це не покажуть".
Випадково побачив на металобрухті частково розібране сидіння від Vag з механізмом регулювання підтримки попереку спини, що мене дуже зацікавило і я почав роздивлятися як же він працює. Механізм там доволі простий та складається з пластини-упору
, яка і підтримує поперек, та двох тросиків, перший з яких обома кінцями закріплений до країв металевого скелету спинки сидіння, а другий з'єднує середину першого тросика з механізмом натягування.
Чим більш натягнуті тросикі, тим більш пластина подається вперед і підтримує поперек спини.
Механізм був знятий та забраний для експериментів. Дуже хотілося собі таке встановити, бо взимку ще нормально сидіти, товста куртка підпирає спину, а влітку спина трохи провалюється в сидіння, хотілося б більш жорсткішу підтримку. А якщо ця підтримка буде ще й регульованою, то це взагалі ідеально.
Почав я шукати в інтернеті бодай якісь фотографії розібраних сидінь від моєї автівки, щоб глянути, чи можна туди приробити такий механізм. Це виявилось дурною ідеєю, тільки час витратив, тому пішов до автівки і почав роздивлятися, як же розбирається водійське сидіння. Виявилося, що сидіння розбирається доволі просто, я навіть його не знімав з автівки, а розібрав лише спинку. Першим ділом під сидінням зняв пару пластикових крюків, що натягували матерію, а далі розстібнув дві блискавки по бокам. Відкрився такий вигляд
Приклав механізм.
Він стає доволі непогано, начебто тут і був.
Розібрав спинку сидіння повністю, для цього відкрутив бокову подушку безпеки і поклав на підлогу, її роз'єм не від'єднував, лише від'єднав знизу сидіння роз'єм на підігрів спинки, а далі зтягнув до гори поролон взборі з обшивкою.
Забув сказати, що попередньо зняв підголовник та його пластикові направляючі. В останню чергу відкрутив чотири болти і зняв скелет спинки.
Почав міряти кріплення тросиків. Так як на Vag розміри спинки відрізняються, то тросики вийшли занадто довгими і довелося переробити їх кріплення, розділивши на дві частини.
Одну частину я кріпив заклепками.
А іншу, як і має бути, в спеціально зроблені квадратні отвори.
Сам механізм натягування закріпив з правого боку, вирішив що там він нікому не буде заважати, бо з лівого боку стоїть подушка безпеки.
Ну і на останок проробив в обшивці сидіння отвір.
Все як би йшло по плану, я швидко зібрав до кучі сидіння і навіть фото забув зробити, поки не лишилося встановити ручку регулювання.
Ось тут я і згадав моє улюблене правило: "Сім раз відміряй, а один - відріж". Так вийшло, що для установки ручки не хватало її довжини, сильно глибоко механізм сидить в сидінні. Але то фігня, головне на фото
Неможливо відкрити кришку підлокітника, бо вона впирається в ручку. Оце так прикол(•‿•)Якщо чесно, то мені ніфіга не весело було, можна було би перенести ручку в інше місце але вже зроблена дірка в обшивці. Перенос відпадає, лишається лише щось мудрити з ручкою.
Вже дотримуючись вищезгаданого правила, я почав тренуватися на запасній ручці, зточив все зайве і підлокітник почав відкриватися. Ура.
Далі я знову розібрав спинку, зняв її і переробив кріплення механізму натягування, щоб висунути його назовні.
Тут уже знадобився зварювальний апарат та болгарка.
Далі знову зібрав сидіння
По образцю відрізав ручку.
І встановив її на місце.
Плюси від допрацювання:
зручніше сидіти.
Мінуси від допрацювання:
не помітив.
Ну все, збулася недавня задумка. Мінус ще один пункт в списку планів по автомобілю.
Лишився ще один такий механізм, кому треба?
Пробіг 69666 км.
Оце заморочився. Насправді самому на дальніх поїздках теж не вистачає.