Корисний стайлінг: заміна правого дзеркала на повнорозмірне. Практичні поради та рекомендації.

Всім привіт.

Днями було закрито ще один гештальт із розряду корисних хотівок – було встановлено повнорозмірне праве дзеркало.

Не скажу щоб мені було так вже відверто погано видно в куце заводське. Я до речі, як затятий у минулому водій радянських Жигулів, автоматично-рефлекторно продовжую користуватися в основному салонним дзеркалом заднього виду. Тому що в класиці радянського автопрому бічні дзеркала (спочатку взагалі лише одне ліве) мають відверто декоративний характер. Так що в Гольфі бічні дзеркала особисто для мене більше корисні для паркування та їзди заднім ходом.

Як людині з загостреним почуттям перфекціонізму і правильної симетрії (одна з рис характеру + професійні звички) злегка безглуздий, як на мене, фронтальний вигляд Гольфа, так дивно задуманий і реалізований автоінженерами з Вольфсбурга приводив мене у відверте засмучення. Такий собі крипторх (Господь вибачай).

Завдяки щасливому випадку було знайдено і згодом придбано повнорозмірне дзеркало від праворульної британки Бори VAG 1J1857508D, в технічно цілому і косметично бадьорому стані, а також що найбільш цінно – в рідному забарвленні LA7W. Дзеркальний елемент у ньому був безперечно мертвий – судячи з відгалуженої амальгами навколо і по секційній лінії, та закляклим від часу контактам, що миттєво вщент відламалися при спробі від'єднання дротів обігріву. Крім нового дзеркального елемента для нього, мені було необхідно також замінити з нагоди й водійський лівий – через також давно непрацюючий обігрів (скло на перевірку виявилося оригінальним заводським). Був придбаний комплект вкладишів дзеркал іспанської компанії ALKAR з обігрівом та блакитним світлофільтром (із заводу були також блакитні) – ліве Art. 6439127 та праве повнорозмірне Art. 6430127.
Все це добро лежало в шухляді та чекало свого зіркового часу, який нарешті настав. І відтепер Гольф виглядає, як на мене, куди більш гармонійно, та як повноцінний самець).

Як зазвичай, у мене все починається зі збору, систематизації та аналізу інформації із необхідної, особливо незнайомої теми – щоб у подальшому не повторити чужих помилок, і по можливості не накоїти своїх. Тому відзначу кілька важливих, як на мене, деталей, які однозначно будуть корисні та спростять життя всім, хто має намір пройти тим самим шляхом.

1. Якщо дзеркало з праворульної машини – не тіште себе надією, що "Може обійдеться, і в нього все буде нормально видно". Праворульне дзеркало звичайно встановлюється "bolt-on" у штатне місце, але кут огляду у нього загострений під ближнє (водійське) сидіння. І як наслідок – при встановленні в стандартно ліворульну машину видно в нього буде добре лише передньому пасажиру. З сидіння водія кут огляду інший (більш тупий), і цим все сказано. Тому єдине правильне рішення – дзеркало доведеться повністю розбирати, і переставляти основу від рідного куцего. Без варіантів.

2. Не поспішайте. Перед розбиранням уважно вивчіть всі кріплення дзеркала, щонайменше ті, що доступні огляду. Якщо щось не знімається/не розбирається, шукайте місце де утримує – швидше за все там є зачіпка/упор, або щось подібне. Не ламайте, на кшалт "Там просто все заклякло, зараз я розхитаю!" Пам'ятайте – у дзеркалі всі місця кріплення дуже крихкі. Особливо якщо пластику дзеркала років близько 20-ти, і він працював постійно в агресивних середовищах типу спека/мороз, дощ/сніг/лід тощо. Пластик, який би >ABS< він не був, здатний зневоднюватися. Як наслідок – втрачати еластичність і ламатися/кришитися дуже підло і несподівано.
Також не забуваємо про приховану кріпильну кліпсу у верхній частині основи дзеркала – народ її вперто обламує. Відклацнути її можна, акуратно просунувши тонку пласку викрутку між дверима та ущільнювачем, після того, як ви відпустили основний кріпильний бовт дзеркала.
Якщо все ж таки зламали – не вбивайтеся, ви просто опинилися в більшості соратників з нещастя). За підсумком ця кліпса особливо нічого не вирішує, хіба що верхня частина декоративної кришки основи візуально трохи відставатиме від дверей. За фактом, без неї дзеркало тримається так саме міцно, як і з нею.
Ну майже).

3. Найскладніший етап – це скелетна робота. Тобто зняття/встановлення назад основи дзеркала зі штифта кріпильної частини. Як на мене, інженерами це зчленування замислювалося як "разове і назавжди", по типу клепання. Тому фіксація двох частин дзеркала реалізована насадженням стопорної шайби (зверху упорної пружини) на гладкий конус штифта. Незважаючи на кволість, що здається, такої тонкої шайби – конструкція на здивування тримається дуже міцно, і тому легкому розбиранню за фактом не підлягає.
Профільні форуми кишать питаннями та скаргами горе-майстрів на кшалт "Намагався зняти стопорну шайбу – зігнув/зламав!(( Рятуйте/допоможіть – чим можна замінити, або підкажіть код оригінальної запчастини!" Тому досвідченіші в цьому плані рекомендують використовувати пласкогубці із довгими і тонкими кінцями. Упираючись у верхню частину втулки та пружину під стопорною шайбою, стискаючи по колу, потихеньку стягувати її до верхнього кінця втулки, щоб пружина поступово вичавила шайбу, і та нарешті зіскочила.
Я спробував використати такий інструмент – у мене не вийшло. Місце затискання виходило дуже малим, практично точковим – тож пласкогубці постійно зіскакували з пружини, я примудрився навіть травмувати пальці(. Можливо, хтось майструє спеціальні знімачі за невідомими сервісними VAG-івськими кресленнями – більшість простих автомобілістів на зразок мене, як правило, використовуватимуть інструмент, доступний під рукою.
Тому моя порада – використовуйте щипці для витягування цвяхів. Бажано ще радянського зразка (в мене є саме такі) – бо форм-фактор у них саме той, що треба. Та ще вони дебелі, зроблені зі справжньої сталі – а не все це що попало з дешевої китайської пресованої металевої крихти з-під консервних банок. Через свою заокруглену форму із гострими кінцями вони куди ширше і надійніше чіплятимуться за багатостраждальні частини, і при цьому так небезпечно не зісковзатимуть. Єдиний мінус у цьому варіанті – це неминучі пошкодження верхнього краю втулки (самій пружині нічого не станеться). Так як вона, само як і вся несуча скелетна частина, зроблена з м'якого алюмінієвого сплаву – пошкоджень у вигляді закушування й глибоких зазубрин вам уникнути не вдасться. Не намагайтеся щось підкладати під щипці, щоб уберегти край від пошкоджень або хоча б мінімізувати втрати – буде варіант як з пласкогубцями, зісковзуватимуть. Враховуючи, що запас частини втулки, що виступає над шайбою, більш ніж достатній – плаский та круглий напилки вам в допомогу, і після акції вандалізму верхня частина втулки буде як нова. Особливо добре обробіть внутрішню частину втулки - якщо вона залишиться гострою або зазубреною, існуватиме великий ризик, що при вібраціях може перетертися захисний кембрик джгута дротів дзеркала, а разом з ним і самі дроти. Я в місці контакту джгута із краєм втулки в якості додаткового захисту намотав пару обертів стрічки для джгутування дротів.

4. Якщо в процесі зняття шайба зігнулася (вважаю, це просто неминуче), та її упорні розрізні ніжки теж не в кращому вигляді – не поспішайте все рівняти молотком. Існує великий ризик розплющити й без того тонкий метал, шайба втратить свої пружні властивості, і як наслідок так міцно як треба тримати вже не буде. Головне "наживити" її на край втулки, і в процесі подальшого насаджування вона розпрямиться самостійно. У будь-якому разі у мене вийшло саме так.
Передбачаючи питання "Чим насаджувати назад?", відповідаю – найкращим інструментом для цього служить звичайна торцева голівка на 17 для тріскачки. Та сама, якою ви відкручуєте колісні бовти чи гайки – якщо ви, звичайно, не фанат стокового інструменту, і не використовуєте для цих цілей балоник зі штатного інструменту. А користуєтеся куди зручнішим, силовим Г-подібним ключем, або, що ще краще й правильніше – ключем динамометричним.
Раджу перед початком перевірити на столі – торцева голівка на 17 повинна лягти чітко під загнутий буртик стопорної шайби, і при цьому внутрішнього шостикутного діаметра голівки більш ніж достатньо для вільного проходження втулки всередині. При цьому сама голівка не обов'язково має бути подовженою – стандартної висоти буде цілком достатньо. У мене були обидві, я використовував якраз стандартну коротку (TOPTUL) – вона на перевірку виявилася трохи тоншою за подовжену через товщину стінок, і тому лягла на стопорну шайбу просто ідеально.
Набивати шайбу на втулку варто без фанатизму, досить короткими, акуратними круговими рухами, похитуючи голівку з боку в бік – таким методом вона йде рівніше, і не перекошується в будь-яку зі сторін.
Невеличкий лайфхак: перед початком позначте будь-яким помітним маркером на втулці круговою лінією по старих насічках місця, де шайба була спочатку. Насаджуйте шайбу трохи нижче цієї лінії. Головне не вище – відтоді пружина буде стиснута недостатньо, і дзеркало може зайво люфтити.
Також згадайте – які скам'янілості з дорожніх сольових реагентів та вікового бруду ви викришили та вимили (сподіваюся, ви так і зробили) з пазів ступінчастого зчленування втулки та каркаса дзеркала, на яких вони стають у фіксоване робоче положення або в режим складування в будь-яку з сторін. Я легко промазав ці місця графітним мастилом. Надалі при необхідності скласти дзеркала вам буде значно легше це зробити. Нехай навіть поки що.
Якщо після збирання та встановлення дзеркала, на перевірку вам буде здаватися, що корпус у робочому положенні занадто люфтить – сильно не засмучуйтеся. Якщо ви все зробили як треба – тож просто повернули дзеркало в початковий заводський стан, і ніхто вас при цьому клятвенно не запевняв, що дзеркало стоятиме як мертве, начебто приварене). Просто прибравши вікові скам'янілості із зчленувань – ви повернули вільний хід пружині, яка, як і належить, повинна гасити дорожні вібрації. Якщо ж все одно так сильно засмучуєтеся – після зими одного чи двох сезонів всі скам'янілості повернуться назад, і буде вам щастя й душевна рівновага).

5. Одне з найбільш проблемних місць – це клеми дротів обігріву дзеркал. Зазвичай вони моторошно окислюються під своїм захисним кембриком, бо знаходяться зовсім близько із краєм дзеркала, і на них практично без перешкод летить вода, бруд, сніг і дорожні реагенти. Ретельно зачистіть ці клеми зсередини. За можливості скористайтеся очищувачем електричних контактів в аерозолі — він гарантовано прибере вікові окислення, і згодом при перевірці у "ВАСЄ діагності" вас не буде очікувати несподіванка на кшталт помилки щодо обігріву дзеркал внаслідок поганого або відсутнього контакту.
Також при розбиранні дзеркала, щоб витягнути джгут дротів з втулки – вам доведеться розпинувати триконтактний роз'єм управління сервоприводом дзеркала (запам'ятайте, а краще запишіть за забарвленням порядок розташування дротів!). Обов'язково також обробіть цю контактну групу.

6. При збиранні слідкуйте, щоб дроти ніде не перетискалися, і на перевірку ходили вільно і не внатяг – особливо це стосується дротів обігріву. Точно не впевнений, чи має при підключенні важливе значення полярність, але якщо ви не запам'ятали правильне положення дротів підігріву дзеркал – білий (плюс) по заводу підключається до контакту, ближнього до краю дзеркала. Коричневий (маса) – відповідно, без варіантів).
Перед встановленням вкладишу дзеркала на штатне місце перевірте, чи справно працює сервопривід.

P.S. Як на мене, варто відзначити питання про синхронне регулювання дзеркал, що часто виникає в подальшому. Яке раптом з'явилося (зазвичай) або раптово зникло (що буває значно рідше). Раз у раз лунають роздратовані вигуки на кшталт "Після збирання дзеркала стали регулюватися синхронно, до цього все працювало окремо! Допоможіть, скажіть де наплутав, де можна відключити програмно, тицьніть куди копати!"
Пояснюю: так і має бути. Це заводська фіча, ймовірно реалізована тими ж самими інженерами, які придумали куце праве дзеркало.
І якщо раніше у вас дзеркала регулювалися окремо (що, особисто для мене, набагато зручніше) – то, напевно, це був програмний глюк, швидше за все пов'язаний з помилкою, що висіла у пам'яті ЕБУ. Зазвичай (у моєму випадку теж) це може бути помилка із непрацюючого обігріву дзеркал. Дивіться при скануванні у "ВАСЄ діагності" відповідні помилки в "Адреса 46: Центральний модуль систем комфорту".
За заводським стандартом дзеркало в положенні "R" регулюється окремо, відповідно ПРАВЕ. У положенні "L" дзеркала регулюються синхронно. Тому алгоритм регулювання такий: спочатку налаштовуємо під себе водійське ЛІВЕ дзеркало, потім окремо регулюємо ПРАВЕ.
Деякі особливо фанатичні особистості не бажають миритися із ситуацією, і вимагають від спільноти та Всесвіту все вирішити програмно, готові різати/паяти і таке інше. Як правило їх аргументація зводиться до "Шкода теж VAG – чому там можна, а мені не можна?!"
Насправді відключити програмно цю функцію можна й у Гольфі, але починаючи з п'ятого покоління. У четвертому цього зробити не можна ніяк.

На даний момент непрацюючий обігрів дзеркал був останньою програмною помилкою в моєму Гольфі, яку мені "ВАСЯ діагност" видавав при штатному скануванні. І це є насправді дуже чудово.
Чого і вам усім щиро бажаю.