Історія про те як я придбав та пригнав Шведа

Коли в Україні ввели нульову растаможку авто, то я собі подумав, може придбати авто побільше, ніж мій гольфік.
У той час я знаходився у евакуації в Вінницькій області, ми з сім"єю проживали вже кілька місяців у знайомих, за цей час скопилося багато речей, і для переїзду мого гольфіка явно було замало. Отже я почав підшукувати собі автівку побільше. Через свого знайомого я шукав автівку в Польші в прикарпатському воєводстві. Шукав через оголошення, ті авто які мені подобалися людина їздила та дивилася на місці, не то щоб людина дуже добре розбиралася, але у багатьох випадках навіть зовнішнього огляду було достатньо щоб зрозуміти що авто хлам.
Для початку я визначив які саме авто я хочу, це були VW Touran, та VW Caddy, далі бюджет повинен бути у межах 4500-6000$, авто повинно бути не старше 2008 року, бажано дизель об"'ємом до 2-х літрів.
Передивилися кілька авто і всі вони при зовнішньому огляду були у дуже поганому стані. Якось більше варіантів у окресленніх межах не знаходилось, тоді я вирішив подивитись трохи ширше и почав продивлятись усі можливі універсали. Ось у поле мого зору потрапили Volvo V50 та  Volvo V70, вони підходили за крітеріями розміру, віку та ціни. Але Volvo V50 мені відразу не сподобався, мені дуже не подабається його салон, а ось Volvo V70 мені більш до вподоби. Став дивитися відгуки власників, ніби не погане авто. Отже знайшов декілька оголошень і мій друг поляк, поїхав їх подивитись. 
По ітогу, кінцевий вибір впав на цого сірого Шведа. Так я знав судячи з фото що в нього не багата комплектация, а точніше мінімальна, але він мав гарний зовнішній вигляд, був дуже акуратний під капотом, мав чистий та не зношений салон, мав реальний задокуменованний пробіг 178 тис км.
Отже після огляду вирішено, треба брати. Залишив залог продавцю 600 злотих, і почав готуватися до поїздки.
З розумілих причин я не міг їхати за авто, бо стояв на обліку і не міг залишати країну, отже було вирішено що за машиною поїде моя дружина.
Домовився з іншим товарищем що він прилетить до Польші по своїх справах, а в одночас допоможе дружині придбати авто. Отже все було сплановано, квитки придбані, знайомий брокер з Киїіва був на поготові, проконсультував мене і дружину стосовно всіх необхідних документів,  все повинно було пройти швидко та гладко, дружина навідь гроші з собою не брала, бо ми розрахунок вели з моїм товарищем, і він взяв гроші на авто з собою.

Але не все так сталося як гадалося.

Якось все пішло не за планом з самого початку. По перше автобус який повинен був привезти дружину з Гайсина до Вінниці дуже запізднювався і довелося везти дружину в Вінницю на авто.
Потім все ніби нічого дружина з Вінниці добралася до польші  в  Жешув, і там її повинен був зустріти мій друг який пилітав в цей день в Польшу з Іспанії, але літак затримався і дружині довелося почекати декілька годин. Врешті вони добралися до продавця авто в вечері, на вулиці був ливень тому огляду авто майже не було, сіли проїхалися все ніби добре, коли за кермо сіла дружина щоб спробувати проїхатися, то почала провалюватися педаль щеплення. Після огляду продавець сказав що нічого страшного нужно просто замінити головний циліндр на педалі щеплення. Отже вирішили що дружина залишаеться в отелі неподалік авто сервісу, продавець міняе циліндр і наступного ранку або дня віддає авто дружині. Мій товарищ розрахувався і поїхав далі, бо на дворі вже вечір, а він через затримку літаку не встигав по своїх справах.

От же на слідуючий день машуну не віддали, а віддали її тільки о 17-й годині вечора, щось там дуже довго робили, потім стало зрозуміло, що продавець не хороша людина він знав що причина поломки була не в головному циліндрі а в іншому, і тягнув час. 
У вечері віддав машину, дружина спробувала проїхатись нібі все працює, поки заїхали в магазин і на заправку все теж ніби горазд, от же продавець відкланявся і поїхав, а дружина поїхала до митниці, через Люблін. Десь на окружній Люблену, в неї знов провалилася педаль щеплення, вона набрала мене, я подумав може погано прокачали повітря і тому педаль провалилася, сказав їй покачати педаль, це ніби допомогло і щеплення запрацювало. Вона поїхала далі, але через пів години знов набрала мене, сказала що педаль провалилась остаточно і більш не працює, на дворі вже темніє у Польші десь 22:30, дружина з поломаною машиною стоїть на узбіччі траси в Польші, десь за Любленом, у дружини на руках не більше 100 долларів, польскою не розмовляє, продавець трубку не бере, ситуація прямо скажемо дуже погана, мій стан можно описати як повний відчай. Алеж світ не без добрих людей. Поки ми з дружиною розмовляли по телефону і вирішували як бути, зупинився якись поляк, торохи поспілкувавшись з дружиною англійською він зрозумів усю глибину ситуації і запропанував дотягти на тросу дружину до своїх занайомих у яких на околиці Люблену є свій готель. Ну що роздумувати не має коли, варіантів більш не має. Поляк виявився порядною людиною, дотяг машину до отелю своїх друзів, машину залишили на стоянці біля отелю, а дружину розмістили у отелі, при цому гроші не взяли, я дуже за це йому вдячний. На слідуючий ранок поляк знов приїхав щоб допомогти щось зробити з машиною, вони зі своїм товарищем (власником готеля) оглянули авто, але так як нічого не розуміють в авто, то звісно ж, що вони не змогли нічого зробити. Але дружина вислала мені фото і я побачив на фото що під машиною є не велика калюжа, попросив дружину потрогати чи масляниста ця рідина і якого вона кольору. Стало зрозуміло що це гальмівна рідина, а от же мені стало зрозуміло що скоріш за все несправний вижимний циліндр щеплення. Я попросив дружину глянути який рівень гальмівної рідини в бачку. Справа в тому, що у Volvo V70 спільний бачок для гальма та щеплення, і за для безпеки штуцер забору рідини для щеплення стоїть вище ніж мінимальний рівень у бачку, це зроблено щоб у випадку течії з лінії щеплення у авто не пропадали гальма. Отже я попросив дружину знайти під капотом тормозний бачок і якщо рівень рідини буде між минимумом та максимумом значить однозначно тече щеплення, і скоріш за все судячи з міця плями на асфальті, тече вижимний підшипник.
Отож потрібно було знайти бачок з гальмівною рідиною і якщо рівень буде між мін и мах, то треба долити DOT4 і прокачати педаль щеплення.
Але тут все теж пошло не за планом, так як це робив не я, і машина була новою для дружини, а поляки нічого в авто не розуміли, вони купили DOT 4 знайшли бачок гідропідслювача бо він був на виду, і до речі рівень рідини в ньому теж був між мін и мах, отож налили гальмівної рідини туди, і почали прокачувати, звісно ж в них нічого не вийшло. Коли мені дружина вислала фото бачка, я був в ужасі, я відразу зрозумів що налили не туди. Алеж дружина запевняла що інших бачків не має, зробила мені ще фото підкапотного простору і дісно іншого бачка ніде не видно. Але ж я розумів що бачок має стояти десь біля руля зі стороні моторного щита, тоді я сказав дружини що бачок можливо стоїть десь під пластиковою ливневкою у районі керма. Після детальнішого огляду вона таки знайшла заглушку у пластику, а під нею гальмівний бачок. І дісно рівень був між мін і мах. Вона долили туди рідини, прокачала але педаль все одно провалювалась. Тоді на фото я знайшов де знахоиться штуцер для прокачки вижимного підшипника, я указав на ньго стрілками і попросив щоб поляки відкрутили цей штуцер та понатискали на педаль, мав надію що повітря так вийде з трубки та вижимний запрацює. Мій план був таким, прокачати вижимний і час від часу просто доливати рідину, таким чином щоб дружина доїхала до України, а там я її зустріну і вже буду розбиратися з цією проблемою. Але таке прокачування нічого не дало, бо повітря було вже в смамому вижимному і через те що він був порваний, був постійний підсос повітря. Тоді я придумав як можна 100 відсодків прокачати віжимній за допомогою гальмівного циліндра, для цього достатнь відкрутити прокачний штуцер на одному з супортів, надіти на нього якусь шлангу, я запропанував з крапельниці, а інший кінець надіти на прокачний штуцер щеплення і натискаючи на гальма ми створюємо тиск який прокачає систему щеплення. Але поляки дали задню, сказали що такого вони не зможуть зробити, що треба визивати механіка, щоб він ремонтував машину. Я теж розумів, що це вже занадто і для поляків і для дружини і на цому здався, вони сказали що в них є знайомий який ремонтує авто, що він може приїхати та подивитись машину. Ну що робити, треба було погоджуватись. Після осмотру механик сказав що треба машину забрати до нього на СТО і там робити повну заміну щеплення. Так це вийшло не дешево, бо там заміну роблять тільки повним комплектом, а Volvo V70 стоїть 2-х массовий маховик і комплект стоїть не менш 500$
Ну в моєму випадку вибору особливо не було, тому погодився. А так як у польші як раз були якісь свята, то ремонт затягнувя на 3 дні. Таким чином дружина пробула в польші замість 1-2 днів вже тиждень. Але дякую тим полякам, що прихистили мою дружину, і за весь час проживання ні копійки не взяли. Так звісно що ні я ні моя дружина не розмовляемо по польски, ми спілкувалися через мого друга з Іспанії, коли щось треба було то я обо дружина набирали його і він перекладав. За це йому теж дякую. Також він на карту оплатив роботу майстра поляка.
Врешті решт, по закінченні 4-х днів машину віддали, і вона з новим щепленням вже добре працювала і працюе до сих пір. 
Але на цьому пригоди моєї дружини не закінчилися. Коли вона доїхала до пункту митного контролю, то там виявилась величезна черга, дружина стала в чергу у вечері десь о 17 години, а на митницю потрапила через сутки о 4-й ранку, тобто простояла у черзі більше суток. 
І тут нас очікував новий сюрприз, виявилось що машина була завезена в Польшу ще пів року тому, і звіснож що строк тимчасової реєстрації минув, і за це виписали штраф у розмірі 300 евро, і оплачувати треба було готівкою, і звісно ж у дружини не було готівки, кошти були на карті. І треба було або оплатити, або покинути митницю, ну і при цьому втратити чергу. Алеж і тут не обійшлося без доброї людини, чоловік що їхав у машині позаду, погодився дати гроші при умові що йому закину на картку, і я дуже вдячний йому за це.
Ось так нам і дістався цей автомобіль, такий важкий шлях довелося пройти моїй дружині.
Тому мої відносини з цим авто спочатку склалися дуже важко, я вже трохи не навидів його і вже готовий був на те щоб дружина лишила його десь на узбіччі, але вона не здалася.
 Коли я вперше побачив авто та сів за кермо, то теж відчув певне розчарування, по перше не працював кондиціонер, по друге я полазив по багажному відділенню і зрозумів що в машині не має ні чого зовсім, ні домкрату, ні запаски, ні торсу, ні вогнегасника, ні аптечки, ні навідь знаку аварійної зупинки. Також я побачив що не працюе бортовий комп"ютер абож його зовсім не має, не працюють проти туманні фари, але фізично вони є, ключ тільки один.Ну тобто я зовсім не відчув радість придбання нового авто. Було лишень сплошне розчарування.
Але потім по троху ми зни подружились, я по тороху став вивчати що і до чого в цій автівці, як її ремонтувати. Відмітив для себе що двигун працює добре, машина потужна та економна, у мене вона їсть 7- 8 літрів на 100 км.
Коли ми приїхали в Київ на митну дільницю, для оформлення, я заїхав на СТО вольво, це не офіціали але це відомий серед вольвоводів центр. Попросив щоб вони подивились що з бортовим, зробили діагностику бортових систем, подивились чому не працюють ПТФ, можливо зробили русифікацію бо язик на панелі приборів був нідерландський. Вони піключились почитали авто, сказали що дісно бортовий не працюе хоча він є у моїй комплектації, скоріш за все не працює під рульовий перемикач, треба його міняти. ПТФ виявились відключені програмно, але щоб їх включити треба 50$, а перед тим треба розлочити автівку а це ще 50 баксів, русифікація ще 50 баксів. Що с кондиціонером не зрозуміло, це треба дивитись і це на довго, до речі щоб розлочити авто треба також залишити авто на сутки. У мене на це не було часу, та і розуміючи сумму яку треба заплатити не було і бажання. Заплатив хлопцям за диагностику трохи по спілкувався взагалі по стану авто, вони відмітили що у мене стоїть фордовський дизель і це добре, бо він надійний і дешевший в обслуговуванні ніж вольвовський 5-ти циліндровий, добре що стоїть механічна коробка, бо вона дуже надійна і я не буду мати з нею клопоту, лише щеплення доведеться замінити після 200 тис, але я вже замінив. Інших помилок по машині не було.
На сьогодні я володію машиною вже рік, вложив в неї багато сил, коштів та часу, полагодив все що було поломано або мені не подобалося і на согодні я можу сказати що я дуже задоволенний цим авто.
Ну а ось перші фото нашого нового придбання яке ми вистраждали. Але нашим дівчатам машина відразу сподобалась.

Все що було зроблено по машині буде поступово викладено в бортжурналі