Час бере своє…

Привіт друзі!!!

Щож, ось і настав той час, коли ми підійшли до цього запису. Чому він такий особливий, тому що останній! Останній про авто яким Ви його бачили в попередніх записах і станом на сьогодні.

Далі ми не перегортаємо на нову сторінку, а беремо повністю чисту книгу і починаємо писати історію нового автомобіля, залишивши тільки назву і обкладинку від старої книги)))

Тож, міні історія і хронологія подій передостанніх місяців життя цього авто)) Серпень 2021 року (переїзд до Бучі) і до початку війни, признаюсь щиро, з авто взагалі нічого не робилось. Шалений ритм життя, ремонт квартири, робота в Київі, відсутність гаражу і знайомих та друзів з гаражем, все це передувало простій експлуатації авто. Треба віддати їй належне, вона собі просто їздить і не ламається))) єдине що було зроблене і чого вона вимагала, це був замінений стартер у січні місяці і все. Єдині речі яких я не міг пропускати це заміна оливи кожні 7 т.км, і регулювання клапанів кожні 10 т.км. це робилось строго, я ж тіпа перфекцехуїст)))) і в мене дуже багато пунктиків у голові, не виконавши яких, я не сплю спокійно, а воно мені треба)))) тому у авто немає речей, на які я не звертаю уваги, і повірте мені з такою натурою дуже важко жити. Навіть щоб регулювати клапана, я купив спеціальну планку з індикатором часового типу (дуже рідка і дорога річ) але я кайфую коли регулюю нею.

Ще одним пунктиком було заправка газом і бензином)) тут теж все робив як наказав дядя газовик, викатуєш 3 баки газу, потім 1 бак на бензині, і буде тобі щастя. 
Це по традиції ліричний відступ)))!!!

І ось війна, евакуація, і LaПуля стає нерухомість((((

Більше року вона простояла без руху і акумулятора на вулиці, окупацію та звільнення пережила, але час бере своє....

Через рік і 2 місяці, я приїзжаю до неї))) не плачу, але очі мокрі))) моя крихітка стоїть та покірно чекає....

Вже з'явилися рижики по кузову. Собака з'їв бризговики і двірники на фарах, подряпини від кігтів по машині (це моя платня за паркомісце), фарба вигорівша, колеса спущені, брудна вся, але ж така кохана))))))

І ось настав момент істини - запуск!!! Вкидаю аккумулятор і пробую запускати і ....... ніфіга, кручу, наче хапає але не хоче заводитись, саджаю аккумулятор в нуль і не повіривши, що таке може бути, їду додому з думками як так, це ж моя улюблена машина яка мене ніколи не підводила, і яка навіть у -17 градусів після 3-х днів простою, з півоберту заводилась на газу!!!!! Короче ставлю аккум на зарядку і наступного дня другий захід на ціль))) 

Вже підготувався, взяв з собою ноут, і під'єднавши його все стало зрозуміло, злетів EEPROM на SECU))) пара хвилин, встановлюю новий EEPROM, заливаю попередній файл прошивок для бензину і газу і парампампам.... двигун запускається з півоберту і працює тихесенько і рівнесенько, саме те чого я очікував напередодні)))) Параметри всі в нормі

Сів проїхався два кола по району і далі поставив на місце.

Що буде далі.....?

Далі веду перемовини з майстром у якого дуже схожий підхід до дрібниць та надійності як і у мене. Буду віддавати її у надійні руки для подальшого перевтілення. Чекаю аж поки у нього звільнеться місце і він зможе взяти мою красуню в роботу. Його дуже зацікавили мої плани і бачення на це авто, в планах дуже багато чого не стандартного та нового, як для даної марки так і в цілому. Звістно запчастини котрі вже куплені до війни підуть у хід, а решта чого не встиг будемо шукати і робити все кастом на замовлення. 
Роботи попереду ще багато, часу це все займе теж багато, грошей треба готувати неймовірно багато. 
Але я думаю що натхнення, впертість та терпіння принесуть свої плоди)))) Війна повністю змінила мої плани та можливості які я готував для LaПулі. Звістно коли в мене буде з'являтись вільна хвилинка, я буду приїзджати та допомагати, але особисто мого часу буде катастрофічно мало, тому і прийняв рішення віддати її в роботу комусь іншому, а не займатись особисто як планував.

Трішки привідкрию занавес і покажу, що вже є куплено )))

Тож залишайтесь на зв'язочку. Буде цікаво)

Дякую всім за увагу!

Всім гарного та тихого дня!!!