№2: Перше ТО, Ревізія ВКГ, прокладки ГНЦ та кришки ГБЦ

     Добіг кінця перший місяць володіння Пассатом і я дозрів до наступного кроку – ревізії ВКГ, мого першого ТО та заміни прокладки клапанної кришки та прокладки ГНЦ, бо огляд перед придбанням виявив запотівання даних вузлів. А причиною підтікань був надмірний тиск, створений картерними газами, які не відводились через забитий ежекційний насос та несправні клапани і трубки системи ВКГ.

     Всі роботи наважився робити самостійно, попередньо витративши безліч часу на вивчення профільної літератури, відосів на Ютубі, та всяких ворожих форумах типу Драйв2. Щоб ви розуміли, я дуже нервував, бо роботи було заплановано дууууже багато, а машина щойно придбана і я зовсім не маю досвіду сервісмена). Мабуть вам знайоме це відчуття) В певний момент вивчення теми я відчув, що перенаситився інформацією. Вона почала плутатись в голові, і це означало одне – пора братися за інструмент і крутити гайки. 

     Пару слів про інструмент. Кожен володар старого автомобіля має возити з собою добрий набір інструментів, який не підведе. Тому я зупинився на наборі від TopTul. 

     Зібравши необхідні деталі та розхідники, очищувачі, керосини, інструменти, ганчір’я та хавчик, я поїхав на дачу, де в гордом одіночєствє за 2 дні та 2 000 000 матюків завершив все заплановане і навіть більше. Це було дуже важко, але я впорався!

     Перш за все, треба було усунути підтікання омивайки з омивача правої фари. Найскладнішим було витягнути форсунку вручну і не зламати нічого, бо ці падлюки крепко сидять в своїй шахті. Щоб дістатися самого омівача, достатньо зняти фару та відкрутити один болт, який тримає омивач. Нового омивача я не замовляв, тому вирішив питання просто – заткнув шланг болтом, з якого я зняв різьбу та зафіксував шланг стяжкою в зручному місці і зібрав все до купи як має бути.

     Далі я взявся за двигун, з якого вже була злита стара олива. Зняв та прочистив корпус повітряного фільтра. Зняв катушку запалювання і нарешті зняв клапанну кришку, під якою мене чекали розподільчі вали, вид яких просто заворожив!) Ну знаєте, це той момент, коли це перша в житті машина і ти сам поліз в двигун. Азарт! З середини кришка виявилася добряче загаженою старим пригорівшим мастилом. В головці мене чекали добрячі лакові відкладення, але не критичні на мою думку. Далі я відкрутив ГНЦ, викалупав стару прокладку з півмісяцем, прочистив доступні зони від бруду та видалив залишки старого герметика. Далі все знежирив, встановив нову прокладку та півмісяц і зібрав ГНЦ назад із застосуванням динамометричного ключа. Ця процедура не була складною. Потім прочистив посадочне місце прокладки клапанної кришки і власне встановив прокладку із додаванням герметика в необхідні складні місця. Встановив відмиту кришку та й видохнув, адже далі мене чекало найцікавіше.

     Щоб зручно та якісно обслужити систему ВКГ, треба зняти впускний колектор. А він, сволота, зніматися не хтів! Ох і на!бався я з ним, бо він ніяк не злазив з резинових муфт. Зробила мені голову і дросельна заслонка, з якої ніяк не знімався один шланг з антифризом. Інший шланг довелося трохи вкоротити, бо стінки біля штуцера стали геть рихлі, а щоб не витікав антифриз, шланг зручно заткнути свічкою запалювання. Корочє, ДЗ була вимита з середини та підвішена до моторного щита, бо зняти повністю не зміг. Нарешті мені відкрився вільний доступ до блоку. Повністю розібрав ВКГ. Пластиковий «лікоть» від старості, високих температур та газів перетворився на діряву трубочку, з якої уся гидота летіла прямісінько на блок, який я відмив. Зняв та прочистив масловідділювач, почистив його посадочне місце і з новими прокладками (кругла та фігурна), встановив на місце. Також на цьому етапі встановив новий оливний фільтр, бо було зручно. 

      Ежекційний насос (ЕН) я вирішив на міняти на новий, а «реанімувати» по рецепту одного дядька з Ютуба. Він маленьким свердлом пробивав отвір у внутрішній канал насосу, після чого ЕН починав працювати як треба. Спочатку я сподівався прочистити канали ЕН без хірургії за допомогою очищувачів та проволоки, але довелося врешті робити операцію свердлом. 

     Трошки відпочив, бахнув кавусі та й взявся збирати все до кучі. Був вже пізній теплий вечір кінця серпня. Голова боліла настерпно – її просто розривало. Поперек сильно нив, боліло під коліном від постійного нависання над мотором. 

     Частково зібрав систему ВКГ, взявся за впускний колектор, а він не заходить у муфти! І так я його, і сяк, але він не піддавався. «Да й*б твою мать» - подумав я. Після безлічі схожих думок я вирішив змінити підхід. Мені подумалось, що машина ж розроблена німцями, тому я маю уважно все роздивитись і знайти просте рішення, яке обов’язково має бути. І тоді я його знайшов!: колектор не заходив у муфти, бо заважала сталева труба магістралі системи охолодження! А магістраль цю тримає лише один болтик. Достатньо його відкрутити і трошки зсунути трубу магістралі догори і тоді труби колектора нарешті нирнули всередину муфт. Але це все призвело до халепи, про яку згодом)

     Залишалось мені усього лише встановити ДЗ, зібрати всю вакуумну систему ВКГ і залити нову оливу, але я вже не міг продовжувати, бо відчував себе просто мерцем, у якого зараз трісне голова. Вирішив просто прилягти на диванчик, але несподівано для себе заснув. Прокинувся усього лише через 20 хвилин, але вже зовсім іншою людиною, в якої не болить голова, а розум ясний!) «Ну і дєла» - подумав я. На годиннику вже була перша година ночі, але я вирішив завершити справу. Далі нічого цікавого не було: Нова прокладка ДЗ, новий впускний патрубок з клапаном ВКГ, динамометричний ключ і трубки, трубки, трубки. А потім був священний акт дефлорації першої в мому житті каністри оливи. Додав антифризу, який вилився під час втручань в систему. Дуже кортіло запустити двигун, послухати його, але о другій годині ночі це не найкраща ідея в приватному секторі)

     Збирався вже йти спати, як помітив дивну калюжу під двигуном. Дослідивши шлях рідини, з’ясував що це антифриз і тече він з так званого фланця – тройника, який прикручений до головки над 4м циліндром. Засцяв він через те, що я ворушив металеву трубу головної магістралі системи охолодження, коли встановлював впускний колектор. Ось така халепа сталась, але її вирішення потребувало нового фланця. На щастя вони коштують не дорого і начебто не дуже складно замінюються. Замовив новий через інтернет та й пішов спати.

     Наступного дня з’їздив до дому, забрав новий фланець з магазину і повернувся на дачу встановлювати ссяну деталь. Пощастило зробити це з першого разу. Вже 8 місяців служить і не сцить) Система ВКГ працює справно, підсилювач гальм також працює добре, прокладки клапанної кришки та ГНЦ сухі і зовсім не пахнуть) Перевіряти систему ВКГ треба раз на рік і буде вам щастя-здоровля!