Відправна точка

Продовжую історію про мій автомобіль. 

Багато що хотів написати, багато подій було, але блог про авто, не про життя. Тому коротко по ділу 

OLX, невеличкі ремонти, війна. І саме у той славний день, коли флагман п*дарів йшов сміло на дно (14.04.2022), я їхав у вечері додому. Це було по дорозі, де не їздив з моменту повномасштабного вторгення. Мене засліпив бус, на подвійній смузі я бачив торець блока, але не підозрював що на мої полосі буде стояти противотанковтй їж. Багато факторів можна було описати, але винен я (Хоча ні, 140 мільйонів паскуд на сході від нашої неньки). Прикладую фото. 

На той момент, у висновку - Я дуже вдячний богові:

-що подарував мені їжа нижче капота;

-я не любитель літати по місту, і швидкість була мала;

-я своїм ходом доїхав додому;

-і саме важливе - усі цілі, та ніхто з людей не пошкодився. 

Далі буде)