Кінець нашого "роману"

Всіх вітаю!Ніколи не думав що буду писати ці рядки, проте життя не стоїть на місці, і настав той момент, коли мені все ж таки довелось продати свою 30-ку. Розставання було легким але й сумним водночас,бо дуже вже я її полюбив і саме вона дала можливість відчути ось цей дух єдності,спілкування, людей з діагнозом bmw. Саме вона , вкотре,кожного разу як запускав двигун,переконувала в тому ,що ніщо інше не заставить моє серце так "учищённо " битися як емблема пропелера на капоті!

   Що ж спонукало до продажу ,насправді й не так багато : дитяча мрія все ж не давала спокою і масла в вогонь добавляла дітвора, яка росте швидше ніж того хотілось би :)) . І тут я закінчу лише словами що мрії здійснюються! В моєму житті назавжди залишаться теплі спогади про цей кузов. Ну а в мене надалі нова історія "кохання" і жаркого сєкаса в автомобільному розумінні цього слова)). На цьому всім дякую за увагу!

P.S. Такою я її забрав: майже труп і на "колінах"

Такою в мене її придбав новий щасливий власник.