Ранок, субота... Ні, не спати, треба на ринок їхати... Люблю ходити по ринках, де діди торгують речами, яким ціни не знають, ця неповторна атмосфера, як якесь свято. Йдеш дорогою і дивишся під ноги: О, гайки, гравери... оооо, невже і капот новенький, хм.
— Скільки?
— 300 грн і він ваш.
— (О_о) беру!
І так ось ходиш, є різні цікаві речі, все старе, але надійне, ще століття служити буде, то в хорошому стані, то ні, і от натрапив на фари, та ще й танкові, та ще й з ІЧ-склом, та ще й новенькі і в маслі! Звісно, що забрав, нема чого добру валятися. Потрапила й аптечка, стан у неї "4-", немає внутрішніх перегородок, але вона і так не буде використовуватися за призначенням, для аптечки пошукаю щось в кращому стані. Ось так я провів день... Так, день, адже ходиш по базарчику, очі розбігаються, слина тече, купив би все.
Дякую за увагу! Гарного дня!