Трохи про забобони або як я купив Renault

Заміну Пасату я шукав довго і ідей і кидань від машини до машини було безліч. Відразу скажу авто хотілося німецьке. Бажано BMW. Бажано Е39. Бажано 3,0 :) Але стан існуючих автомобілів на ринку та їх ціни не дуже тішили і приходило розуміння, що купити такий живий автомобіль практично нереально! Основні критерії у мене були досить просторий та комфортний салон, великий багажник, гарна шумоізоляція та адекватна витрата палива. Само собою комплектацію хотілося краще. Дивився далі В5 рестайли, В6 дорестайли, Mazda 6, Honda Accord 7, Toyota Avensis, Peugeot 407, Volvo S60, Subaru Legacy/Outback та ще багато чого, навіть згадати зараз важко!

І якось на одному комісійному майданчику знайшов білу лагуну в хетчбеку та непоганій комплектації Dynamique. Співвідношення якості та ціни настільки сподобалося, що вирішив купувати саме її. У цей момент я зустрівся із хвилею нерозуміння з боку знайомих. Як можна хотіти купити Renault? На жаль, менталітет людей такий, що люди взагалі не розуміють як можна купити француза чи італійця. Та й стереотип, що якщо Renault так це або жовтий Kangoo або білий Traffic або Logan (це взагалі не Renault a Dacia!). Далі були довгі вечори на драйві, різних форумах, повідомлення власникам, гортання auto.ria.ua та auto.de та ще багато іншого. І всі хто їздив на Laguna III d один голос говорили, бери не пошкодуєш! Так вийшло, що купити той білий хетчбек не вийшло, що і на краще, і через два місяці я знайшов взагалі ідеальний автомобіль! Про це і буде наступний запис.