Первая выставка

Итак, прошло больше месяца желаемого владения классической тачкой и уже меня пригласили на авто выставку во Львове под названием "Ретро базар". Наш местный клуб москвичеводив выбил нам несколько мест на выставке и я с радостью согласился принять участие. Я подумал, что было бы не плохо приехать на машине, почти ничего с ней не сотворив, а на следующий раз сделать определенную работу и все подумают: "Ого, это тот москвич так круто перевоплотился" :) Мечтать на вредно))) В общем выставкой доволен, я понимал, что уровень будет не такой высокий как на Леополис Гран-При, в принципе поэтому и согласился выставляться на машине не в лучших кондициях, но на выставке были представлены очень интересные екзимпляры. Основной тон события задала коллекция одного владельца в которую входило где-то 7-8 шикарных американцев 70-х годов и напротив них советские жигули, тех же лет + 2 феррари и милый запорожец. О ценности тех экспонатов говорило и то, как их старательно натирали перед открытием выставки, ведь погода была не из лучших и утром капал дождик. Я же на своей красоте решил утром даже не мыться, опять же из-за дождя, и приехал на место как поросенок. Но я взял мистер мускул и повитирав все окна))) Ну и тряпкой протер кузов от пыли. Словом выставка это всегда круто, круто почувствовать себя, хотя и не в центре внимания, но полезным для кого-то; круто показать, что мы еще есть, такие тачки имеют право на существование и должны ездить и радовать народ; круто, что для нас организовывают такие мероприятия. Спасибо им и нашему клубу. И еще отдельное спасибо моему брату, который со мной с самого рано уехал забивать место))) И любимой, подарившей мне офигезний значок :3.

Отже, пройшло більше місяця омріяного володіння класичною тачкою і вже мене запросили на авто виставку у Львові під назвою "Ретро базар". Наш місцевий клуб москвичеводів вибив нам декілька місць на виставці і я з радістю погодився прийняти участь. Я собі подумав, що було б не погано приїхати на машині, майже нічого з нею не робивши, а на наступний раз зробити певну роботу і всі подумають: "Ого, це той москвич так круто перевтілився":) Мріяти на шкідливо))) Загалом виставкою задоволений, я розумів, що рівень буде не такий високий як на Леополіс Гран-Прі, в принципі тому й погодився виставлятись на машині не в найкращих кондиціях, але на виставці були представлені дуже цікаві екзимпляри. Основний тон події задала колекція одного власника у яку входило десь 7-8 шикарних американців 70-х років і напроти них радянські жигулі, тих ж років + 2 феррарі і милий запорожець. Про цінність тих експонатів говорило також те, як їх старанно натирали перед відкриттям виставки, адже погода була не з найкращих і зранку капав дощик. Я ж на своїй красі вирішив зранку навіть не митись, знову ж таки через дощ, і приїхав на своє місце як порося. Але я взяв містер мускул і повитирав всі вікна))) Ну і шматкою протер кузов від пороху. Словом виставка це завжди круто, круто відчути себе, хоч і не в центрі уваги, але корисним для когось; круто показати, що ми ще є, такі тачки мають право на існування і мусять їздити і тішити народ. Круто, що для нас організовують такі заходи. Дякую їм і нашому клубу. І ще окрема подяка мому братові, який зі мною з самого раненька поїхав забивати місце))) І коханій, яка подарувала мені офігезний значок :3