ДНІСТРОВСЬКА ГЕС & ГАЛИЦЬКИЙ ПЕЧЕРНИЙ МОНАСТИР

Нічна Дністровська ГЕС + Галицький печерний монастирна берегах Дністра.
Це точно цікавіше, ніж фотки з уже заїдженої Бакоти.
Коротко про дороги:
Вдень доїхати можна, але не треба пхатись на ці "дороги" вночі.)
До монастиря йде гравійка з камнями+підйоми. Тіпо проїде, але місцями прямо впритик) Захист двигуна точно треба ставити до поїздки.
На 16-17 дисках не факт що доїдете.

Ну і коротко про дорогу назад, або чому Укравтодор треба признать тереростичною організацією :)
Їдучи з Хмельниччини через Житомирщину в сторону Києва, можна позапланово додати собі пригод і ребусів "на свою голову". НЕ ЇДЬТЕ КОРОТШИМ МАРШРУТОМ через Чуднів, Любар і тд по карті, навіть якщо поспішаєте.
А тепер в деталях.
Їдете ви значить нічною дорогою, на узбіччі стоїть невеликий жовтий щит, на якому встигаєте прочитати, що йде ремонт дороги. Але щит важко читати повністю, так як світло фар засвітлює чи не половину цього щита.
Та й смисл його читати, якщо через 1 км по навігатору повертати на бокову дорогу в сторону.

Повернув на повороті на вужчу дорогу, ніяких знаків немає. Ну і добре думаю, значить той щит стосувався попередньої дороги. Подивився Гугл — дорога без перешкод.
Проїджаю кілометрів 5-6 і бачу що машина попереду гальмує.

Доїзджаю до тої машини і бачу що дорога перекрита наглухо. І стоїть мініатюрний щит що йде ремонт мосту!))
Розвертаюсь, їду по тихеньку назад. Блимаю машині на зустріч, зупиняється Октавія. Пояснюю ситуацію і вдвох їдем трошки назад до якогось поворота, щоб там запаркуватись і подивитися варіант об'їзду.
І тут саме цікаве: київстар лежить, Мтс ледве ледве вантажить карту, і чомусь пропадає GPS.
MapsMe показує що тут нема дороги :)
Підїджають інші машини на поворот, фури, всі офігівають від ситуації. Знаходим пеперову карту!, дивимось варіанти і починаєм їхати по цій боковій дорозі.

Брущатка з епохи динозаврів, місцями глина, фури починають буксувати, накрапає дощик, ледве вириваюсь в початок колони, бо ззаду не реально їхати після фур.
Об'їзд тривав вічність, години через півтори дорога стала КРАЩЕ.
Але пройшла якраз буря, і частини дерев лягли на дорогу, стало ще веселіше.
Дорога покращилася, але забор з колючкою по бокам дороги, потім знайшов щось типу частини широчезної бетонки закинутого аеродрому. Ще б звук сирени. :) А далі скукотіща, правда чуть не збив собаку яка вискочила в лісі. І так 2 рази.

Доїхав до Житомира, а в Житомирі виявляється теж перекрито пів центру, навігація плутається, ніяких знаків об'їзда немає.

Тут я швидко випутався, але все ж за*бали ці нічні квести, відсутність знаків, нема карти ремонтів, я маю догадуватись перекрита там дорога чи ні. І що цікаво, далекобійники теж не в курсі цих новаторств.
Зі знаками-щитами ремонтів в нас прямо проблема по більшості областей.
Хмельницька траса — сподіваюсь таки добудують дорогу ще в цьому році. Будують оперативно доречі.

Дивлюсь ютуб канал Авдокушина про дороги, але мене це не врятувало від заторів. Бо нема в нас паралельних дорог кудою можна об'їхати і при цьому вижити))
А поки будують — просто наберіться терпіння, змиріться з кілометровими заторами, і тримайте завше бак повним.
Ще перед цим в мене була купа дощових пригод по Вінничині, але суть та сама.
Ну і про позитив. Хочеться подякувати за поради народу з чата #FiatClub і #Ravonclub.
Якщо у вас Фіат чи Равон приєднуйтесь)