Позбавляємося течі мастила, перегріву, обмежувача швидкості, сток куліси, КЗ, зламаного важеля. Покатухи в Одесі.

Всім привіт. Насправді цей запис трошки затримався і вже не має жодної актуальності, у наступному пості зрозумієте чому. Проте.

Течія мастила

Після збирання мотора і обкатки у мене досить сильно зникало масло при тому, що не тільки в трубу а й під двигун. Не менш сильно машина грілася після 15 хвилин їзди в режимі 3-4 тис.об і остигала на холостих. Намагався перевірити роботу вентилятора на майже навмання підключеному роз'ємі, який був обірваний під час демонтажу двигуна. Кольори звичайно були різні і обірвалося саме в місці їхнього стику, до мануалу я на той момент ще не доріс. Загалом узяв такий самий вентилятор зі своєї червоної, підвісив до капота. Для чистоти експерименту поклав на стакан викинутий помпресор кондиціонера та підключив до гнізда.

Коротш, зняв

подивився трохи, покрутив, у турбіну компресором подув — крутиться) Гаразд, значить із клапанної кришки набігло.

На той момент я так панікував від течі мастила, що готовий був двигун знову висмикнути, зупинило тільки те, що дратує привода знімати. Витер, знежирив, вкрив новим мідним спреєм та зібрав назад. Вкотре зняв клапанну, півночі драяв її, гбц та прокладку від старого (ну як старого, двотижневого) герметика. Озброївся розчинником, керосином та антисиліконом і почав сушити. Коли ставив клапанну до мене, нарешті дійшло, що недостатньо просто дати на кожен болт 3.5Нм і все, а процедуру потрібно повторити по колу разів шість. Загалом на цей раз кришка таки зібралася на ура. Зняв піддон, у нього теж нежить. Повторив ті ж процедури, що і з кришкою, поставив назад, попутньо приговоривши прокладку зливу на турбіні, довелося колхозити на місці.

нормально виявилося працює картонка від батарейок змащена літолом Загалом із піддоном не так просто. Там навіть коли застигає гермет, встигає натекти мастила з внутрішніх стінок блоку, як би довго він не стояв без піддону. Загалом із цією течією стало краще, але не ідеально, трохи сопливить. Вирішив повернутися на напівсинтетику — подешевше, за такої витрати мотюлем не напасешся

Шортшифтер

Давно в мене лежала короткоходка, все чекала свого часу. Скинув підлокітник

Пішов крутити нову стару кулісу

Та-дам, так-то краще

під шумок прибрав обмежувач швидкості.

На яп мозку він 180км/ч і тема з висмикуванням 86го піна реально працює. Чо, вузькоглазі, думали найхитріші? Я вам покажу де Кузькіна мати зимує! Поїхав катосити, дав 190, далі вперся в потік і в черговий раз фішку комутатора, що злетіла (зажим зламаний). Злетіла вона за вечір три рази, завжди злітала не повністю тому машина не глохла і тахометр показував різні цифри від 0 до 9. Вирішив їхати додому, але на черговому підйомі таки став без ознак життя що навіть чек не загорявся. Крутився, вертівся навколо машини. Думав може обірвало датчик коліна або ще чогось. Дівчина припустила що запобіжники, але я відмахнувся рукою мовляв "вічно ви, баби, оберігаєтесь не там де треба" Загалом нічого не вигадав, відтягли за краватку.

І, о Боже, вона знову виявилась права

Згорів 20 амперний запобіжник двигуна. Коротше впихнув я запасний, все ок. Зібралися виїхати по каву загрили гараж, два метри і клац!, мінус запобіжник. Пішов насмикав ще таких із червоної. Один за одним горіли. Але я ж як "досвідчений" електрик знаю що якщо пред горить, то в жодному разі не треба шукати замикання, а просто вставити більший номінал. Загалом 60-амперного вистачило аж на три метри дороги. Якби я знав, що їх хрін знайдеш і вони дуже ніфігово коштують — напевно повівся б по-іншому. Загалом відкотив машину до паркану біля гаража та поїхали на іншій. Наступного ранку пішов розбиратися, а воно якось спекотно на вулиці, вирішив закотити тачку в гараж, але зробити цього ми не змогли навіть з батею. Дуже незручно її залишив. Що ж, не можемо заштовхати — затягнемо.

Приліпив трос з лебідкою на розпірку стаканіві завів за двері гаража. НеПідйом звичайно вона подолала, але лебідка сказала "Бувай, я на це не підписувалася" ... і склалася. Психанув, вирішив вставити перемичку замість преда і таки заїхати. Ух, електрик за покликанням прями. Завів, три секунди і батько кричить "Горить!". Ось на що перетворився новий дріт 2-2.5

Психнув ще раз, заїхав на стартері. Зрозумів, що брутфорсом тут не візьмеш, пішов вчитися. Нарив повний мануал по електриці на 500+ сторінок і пів дня розбирався спочатку як читати схеми, потім як розташовані роз'єми. Наробив шпаргалок і пішов до машини:

Доколупався до роз'єму А32 в районі повітряного фільтра і МАФу, попродзвонював, наче нарив коротуна. Соленоїд турбіни. Освіжив у ньому конектори

Другий кз знайшов на датчику тиску масла (на лампу), вирішив тимчасово відключити адже все одно постійно перевіряю щуп. Загалом не знайшовши мультиметром КЗ, я задоволений пішов чекати вечора щоб все затестити на порожніх дорогах і щоб скоротити час вирішив зняти пару живих важелів з червоної і заразом перевірити новий зйомник шарових від JTC

Звичайно, не відразу все вийшло, побоявся за пильник, недовіпхнув знімач і приговорив гайку на важелі

Але все ж таки фінальний результат порадував, вперше в житті зняв шарову

Наступного дня їхати 600км до Одеси, треба вирішувати на чому, вирішили зробити тест драйв Запоріжжя-Дніпро та назад (~200км), випробування пройшли успішно, на гарній дорозі вдалося розігнатися до 210км/год, вирішено їхати білою. Поспали три години і о п'ятій ранку рушили в дорогу.

Дороги скрізь ремонтуються або чекають на ремонт, але я на щасливих щах Замість звичних 7-8 годин шляху на Фокусі у нас пішло цілих 12. За 300 км до Одеси почала знову моросити проводка на вибоїнах, але ж доїхали. Cr1mer прям охрінів коли побачив що я таки поперся на необкатаному Екліпсі) Короч, море, шашлики і таке інше не буду сюди постити, поїхали ввечері подивитися на гонки під мостом

Напевно пізно приїхали, в більшості BMW катали, а я в сортах гівна не надто знаюся. Коли всі роз'їхалися, вирішили там покатати самі, щоб зрозуміти що з машиною. Поки їздили з Ігорем, ще більш-менш, але бували обриви в живленні та ривки. Коли посадили його дружину (колишню хазяйку моєї білої) - машина прям почала сильно вередувати, більше 2х тис даси - смикається як у людини, яка вперше в житті відпустила зчеплення і, найдивніше, на приборці загоряється Drive і це при викинутій рік тому АКПП. Загалом вирішили, що з ранку розбиратимемося. Попередня хазяйка запостила свою колишню та нинішню

І поїхали. Правда недалеко, знову згорів пред на 20А і більше нічого не відбувалося. Клас, Одесою мене ще на тросі не катали. Кинули машину біля СТО Краймера, у нього якраз увечері генератор накрився.

Зустрілися два бро, Ігорян та Вован та такі "Щаааа як катнем, ух!" Зустрілися два бро, Чорний та Білий та такі "Щаааа як влаштуємо їм ремонт, егегей!" З ранку виселилися з дівчиною зі знімної квартири, впали на хвіст чорному і поїхали на одному акумі ремонтуватися. Потикалися-помикалися з мультиметром, подіставали Jabamotorsport питаннями, велике спасибі йому за відповіді до речі, зняли реле бензонасосу, зацінили як воно блищить усередині (через 25 років!) і не знайшовши нічого вирішили підійти прямо по-серйозному - зняти моторну косу і повністю видалити проводку від коробки автомат, а то вже навіть стартер коли не треба крутитися почав. Яке ж це було правильне рішення, адже знявши акум і його підставку ми побачили джерело всіх КЗ - при установці двигуна я пустив косу не по лонжерону/стакану, а за акумулятором, який ще й стрибав через нерідне кріплення і власне і перебив дроти автомата, стартера та MFI у цій косі. Зняли її

і втрьох разом із моєю коханою перебрали накидавши непогану таку купу зайвих запасних дротів. Зібрали - все добре, тільки забули підключити магнітолу і здуру відрізали роз'єм лампи ручника. Виправно. Поїхали попрощалися з морем, відвезли Ігорка додому, полякали на дорогу та рушили до Запоріжжя. Все було добре, тільки чомусь жопа в машини почала підвилювати. Але йшов упевнено, перегріву до 3500-3800об ніякого немає, можна їхати 130, подекуди даючи ривки до 200, і назад остигати. Перші 300 км дорога рівна, приємна, а другі 300, починаючи з Херсонської області — колдобина на колдобині. Ось тут я і зменшив швидкість спочатку до 100, потім 80, потім 60, а машину все підкидає вбік і підкидає. Думав напевно контраст у якості дороги, ледве доповз до Мелітополя в якому рік тому відригнув шків помпи і ми не доїхали додому 100км. Заглянув на заправці під ліву задню арку, і в принципі все зрозумів.

якщо їхати, то тільки молячись всю дорогу. Вирішили таки їхати, траса вузька і в напливах, зустрічка щільна, машина так і норовить вискочити на неї, кам'яними руками заважаю їй це зробити. Але все ж таки доповзли. Пізніше зняв важіль із червоної т.я. довго чекати новий, подивився — пару тижнів має походити. Ну і ось він поруч зі знятим з білої важелем, який нас мало не згубив.

Замінив. Наступного ранку я виїду на машині яку можна сказати довів до ладу, залишилося тільки підфеншуїти задню підвіску і всілякі дрібниці і я буду щасливий. Але про це наступний пост.