Нова голова RCN 210

Довго мучився з вибором, RCD 330+, звісно, здавалася найпривабливішою, але, по-перше, для виводу на її екран навігатора з телефону доведеться підключати шнурок в будь-якому разі, а я не бачу в цьому принципового виграшу перед телефоном на торпеді, і так шось стирчить по салону, і так. Плюс, зовсім не факт, що воно б нормально стало на дорест. Швидше за все, з емулятором CAN стало б, але платити 300 баксів заради експерименту якось шось не те, про що я мріяв.

Думав за Свінг. В Свінг доведеться або колхозити ЮСБ і Аукс, щоб підрубити наявний Блутуз-адаптер, або колхозити Ятури всяческі, що наблизить її по вартості до тої ж RCD 330+. І ще оскільки після переробки минулим власником, зеленої підсвітки в салоні лишилося трохи більш, ніж нічого, в основному червона, то краще, звісно, залетіла б голова від Фольца.

И тут, просто випадково, знахожу на олх об'яву з продажем RCD 320, знятої з нового Поло. На борту блутуз і все, чого душа бажає, та ще й з ISO роз'ємами (а саме вони відкривались оку, коли я знімав мафон в своїй машині). Недовго думаючи, купую.

Ледь-но я приніс апарат додому, в голову почали лізти сумніви: замість кнопки Radio була кнопка Phone, та й в цілому кнопки були підписані інакше. Поліз шукати. На корпусі голови красувалися таємничі ієрогліфи 56D 035 185E. По номеру знайшовся пост з порівнянням магнітол цієї родини. Виявилось, що моя — китайська RCN 210, але проблем бути не повинно. Ще, Поло (седан?), з якого її зняли, може й був новим, та полежала ця голова десь на сирому складі, адже на металевих частинах почала утворюватись корозія. Ну та дідько з нею.

Найперше заніс її на стоянку, прикинути, а чи заведеться вона взагалі. Зняв настоїбенивший уже обідраний Піонер 2008 року разом з перехідником і посадочною рамкою, увіткнув ІСО в RCN, і… воно запрацювало. Підключив до голови блутуз-аукс адаптер — и ось я слухаю музику з телефону. І якість звучання, маю сказати, на порядок краще, ніж звучав Піонер навіть з усіма підсилювачами і зайвими динаміками.

Оскільки вся ця петрушка з розводкою пучків проводів у машині для мене щось на кшталт фільму жахів, повіз все це діло до електриків в надії підключити її в рідний КАН без емулятора (хоча емулятор вже їхав з Алі, але поки ще знаходився невідомо де) і заодно перевірити, щоб вона не прокидалася на нічний дожор акумулятора, як у популярній лякалці.

Електрик Саша з Крайньої, 13, деякий час колупався в цій всій кухні, досить швидко виявилось, що ISO роз'єми — точно такий же колхоз, як перехідник з них на Піонер, а на ділі у машини все ж старий Квадлок. Відправив мене в Базу Автозвуку на Перова по новий перехідник, тому що наявний колхоз був уже кручений-перекручений. Поки їздив (звісно, розгрібати творчий гармидер — для слабаків, тому як в боксі стояв, так і поїхав), схоже, впустив один гвинтик кріплення бороди за торпеду, і він там тепер час від часу дзенькає. Ну нічого, колись та й випаде. Також у поїздці встиг проклясти сміттєвоз, який всю дорогу їхав переді мною і всю дорогу повертав туди ж, куди й треба мені, і крінжанути від того, що переплутав ряд, почав проситися вправо, мене впустили, і ось я встиг на зелений, а той, хто мене впустив — вже ні.

Потім виявилося, що КАН в мене не просто тупий, а у нього навіть і зовсім нема блоку Gateway, так, якась маленька платка, яка нічого не знає і нічого не вміє. Ну і в процесі мені прийшло повідомлення, що мій емулятор чекає мене на пошті. Вирішили поки приковбасити на рідний КАН, який вмів передавати магнитолі виключно те, що у машини ввімкнулося світло. Більше жодної інформації, навіть про ввімкнення запалювання, на неї не приходило.

По тимчасовому рішенню враження — грає, блутуз с підключеним адаптером робе, підсвітка вмикається, магнітолу треба завжди вмикати-вимикати з кнопки. Проте сама не прокидається, акум не жере. Бортовий блутуз не працює, а хотілося б.

Отримавши посилку від Сонцесяйного Ксі, поїхав назад до Саші. В цілому, довелося багато чого перепіновувати, я не дивився, що й куди саме, тому схем не буде, і тягнути провід підсвітки від перемикача світла. Попутно навели трохи лад в проводці під торпедою.

Підсумок. Вигляда — бомбічно! Блутуз — працює, до телефону конектиться, тепер ще й показує назви треків і дозволяє їх переключати з голови. Радіо — ловить. Вмикання світла — розуміє. Вмикання-вимикання запалювання — розуміє, але можна вручну вмикати з кнопки на вимкненій машині. Звук — звісно, не ідеал, але щоб їхати по трасі на високих обертах, більш ніж достатньо. Значно чистіше и яскравіше, ніж у Піонера.

По мінусах. Поки не підключиться до телефону, вмикає радіо, а рівень гучності там різний, тому радио волає. Можливо якщо увіткнути карту пам'яті, буде вмикатися з неї (UPD 1/1/2023: Так і зробив, зараз слухаю з карти пам`яті). Регулятор гучності якийсь дуже вже нелінійний, по радіо поводиться одним чином, по телефону — перша третина шкали гучності — це практично тиша, потім стрімке наростання. Гадаю, якщо поставити підсилювач, ситуація виправиться, робити цього я, звісно ж, не буду. Годинник. Не знаю, нащо він там, але з машины він час не зчитує. Рішення, запропоноване електриком — прийти до машини о 8:00 (саме на цей час дефолтиться голова) і скинути-накинути клему акума, щоб дефолтний час магнітоли збігся з фактичним. Може колись мені буде не ліньки вставати раніше 8, і я це зроблю. Але працюватиме лише до наступного скидання клеми.

З появою в салоні глянцевого пластику й хромованої смужки почав виникати невеликий дисонанс, але я над цим працюю) Шкода, що на кондиціонер не можна без глибокого втручання поставити рестайлову панель клімат-контролю, вона б туди залетіла найідеальнішим чином.