Що ж. Автомобіль продано кілька місяців тому. Майже 8 років разом)) 120.000 км спільного шляху. Багато спогадів, дуже багато. Багато не написаного в журналі. Через зрозумілі причини я більше не користувався к@ц@пським ресурсом і останні 6 років не вів бортовий журнал (а це більша частина часу володіння Сеатом), а цей ресурс з'явився в моєму полі зору лише зараз)) Дякую, що можу принаймні завершити історію мого авто через шість років перерви)
За час відсутності з автомобілем було немало змін, пригод і трохи ремонту))) Були встановлені передні спортивні сидіння від Golf GTI, перешиті під Сеат.
До речі, сидіння тепер вміють відкидатись, як в купе, бо вони з купе))
Передній номерний знак замінено на квадратний, що стало значно красивіше і симетрично під "ніздрею", як на мене.
Були придбані задні ліхтарі з їх подальшою "кастомізацією" власноруч. Рідні лишились також у нового власника бонусом)
Було і пару неприємних ДТП(.
Через цю неприємність трохи загнуло поріг. Перед продажем поріг відремонтовано і обидва пофарбовані.
Також відкрився капот на ходу, побило сам капот і лобове скло) Капот так і лишився незаміненим, новий власник вже придбав)
А ще лопнуло вночі заднє скло на ляді - це стара страшилка (з досвіду інших) в Сеат-клубі про саме це покоління Ібіци, яку я чув багато разів, але не очікував, що це станеться і в мене. Така містика)
Був досить вартісний ремонт зі зняттям ГБЦ - прогнив канал з антифрізом. Заварили, якісно відшліфували. До речі, сам двигун виявився в дуже хорошому стані! Все-таки технології 90х досі є найбільш надійними=) Також пару років тому розлетівся вижимний підшипник в коробці. Його було замінено вже разом зі щепленням Сама кпп виявилась у хорошому стані.
Міняв радіатор... Всього за роки вже і не згадати. Але це авто точно залишиться в серці назавжди! 2х-літровий сік. Запальничка з душею і характером) Ні, не спорткар, але за 9,5 до сотні сеатик С-класу робити вмів і дуже багатьох на світлофорах цим дивував, а на наступному питали про двигун, чи просто показували "клас")) Машинка завжди привертала увагу, не залежно від того, рухалась, чи стояла. Хоч і не суперкар)
Зараз вже кілька місяців як в мене інше авто. Більше, комфортніше, але повільніше)) Дуже типове на дорозі, сімейне і неочікуване для мене самого аж до самого придбання) Бо єдине спільне в нього з Ібіцею - це VAG. Про це згодом. Побачимо, як буде далі. З Ібіцею виріс мій син, якому вже п'ять...
Відволікся...
Перед продажем, окрім ремонту двигуна і порогів, зроблене велике ТО із заміною ГРМ і помпи, також було замінено подушку двигуна і теплообмінник. Далі прапор в руки новому власнику!)) Технічно питань по авто на момент продажу не було.
Сеат подарував мені нових хороших знайомих, з якими тепер спілкуємось, незважаючи на заміну "коней". Ці знайомі можуть робити зі своїми авто, наприклад, таке:)
І прийти на поміч у потрібну мить
І розібрати моє авто, навіть якщо мені це не треба
Сеатівські зустрічі, виїзди на природу...
До речі, до зустрічі з Archilow я ніколи не "бив" своє авто приладом. Коли Артур пройшовся, виявилось, що фарбоване лише переднє праве крило, що і так було відомо))
Шкода було віддавати авто, але прийшов час. Рухаємось далі.
Авто залишилось у знайомого, навіть ніде не встиг виставити на продаж)
Накидав "трохи" фотографій, їх у мене дууже багато))) Хронології не обіцяю, витягував із Гугл-фото те, що бачив)
Моє перше власне авто, яке назавжди залишиться найкращим:)
"Аutoemotion" - влучне Сеатівське гасло! Ну а собі лишаю спогади, ці чудові фото і чашку на згадку, подаровану дружиною☺️