В середині вересня я продав Турана, так і не закінчивши всіх запланованих по ньому робіт. Завдяки Турану я кілька разів переїхав по Німеччині, кілька разів з'їздив до Харкова і назад із забитим до стелі салоном. Завдяки Турану я зрозумів, що речі в салоні треба обов'язково закріплювати, а в разі аварії авто в Німеччині треба мерщій продавати, а не задурювати собі голову, що твій ремонт вийде дешевше за аналогічний апарат на місцевому ринку. Ну то такий мій досвід, я за нього дуже вдячний, але треба рухатися далі. Отже, набравшись сил і мотивації у великій подорожі на південь Європи, ми з дружиною вирішили нарешті зробити собі терасу. Із самого початку я збирався застелити терасу WPC дошкою, а від сонця чи дощу прикритися маркізою. Але дружина дуууже вже хотіла мати постійний дах на терасі, а з боків закрити її декоративним парканчиком. Ну, мене довго вмовляти не треба, бо на дах можна засадити фотовольтаїчних модулів на кілька кіловат пікової потужності :) Отже, спочатку треба привезти настил на підлогу. Поперечини на рейлінги пішли в комплекті з Тураном, тому все довелося возити в салоні))) Дошки 3м довжини на метр виглядали з авто, в салоні звісно ж гуло, але я просто довбавив гучності і по автобану пропер на ура))) Щоб ляда не наробила шкоди - поклав на місце контакту ковдру.
Т.к. в мене не хайлайн, то штурманське сидіння не складається (хвилька туги за Тураном), тому довелося його максимально вперед, спинку вертикально і від ушкоджень салону замотав ті дошки знову у ковдру.
Розвантажуємося)))
Блоки, на які укладається сам каркас підлоги, були в достатній кількості навезені Тураном ще в 2020му році, але по мішки з бетоном та каркасні профілі вже довелося їхати Гольфом.
Без питань, 2.5 м ще легше засунути в авто, хоча самі WPC профілі навідміну від дошки дуже гладенькі і попри мої потуги їх змотузати разом вони таки трохи роз'їхалися під час перевезення по сільських дорогах. Але то все було лише для підлоги, а треба ж з чогось будувати навіс. Попри значне здорожчення сировини ми всеодно вирішили будувати з дерева. Ну дуже приємний у роботі матеріал. З деревиною потрібного формату і не за всі гроші світу було важко, тому таскав її за 2 ходки з 3х супермаркетів))) Спочатку приїхали 120х120 мм бруси
Додатковий метр на задньому бампері дозволяєтся перевозити в сутінках чи темряві без додаткових ліхтарів чи червоних тканин. А от коли справа дійшла до 4метрових брусів, то тут я користуючися світлою частиною доби обмежився лише своєю робочою курткою червого кольору, інакше б треба було вішати червоного ліхтаря.
Отже, забравши батька з аеропорта в Дортмунді ми прийнялися до роботи. Дуже допомогло, що в цей час сусід поїхав на місяць до своїх родичів у Туреччину, тому я спокійно збирав всі будматеріали в його гаражі, там же ж і різали дерево, і обробляли його, сушили і т.д. Зрештою, за 2 тижні неквапливої роботи ми з нуля створили красиву терасу.
Т.к. на дах з часом будуть змонтовані напівпрозорі сонячні модулі, то як тимчасовий варіант я взяв найдешевший в Німеччині кровельний матеріал - просмолений багатошаровий картон або по-нашому Ondulin. Все одно його знімати і викидати доведеться... Як видно по фото, маю ще достатньо роботи по подвір'ю - закрити бруківочкою двір та збудувати навіс на 2 авто над своїми парко-місцями у дворі))) А доки я туди-сюди катався по матеріали, Гольф розміняв 156000 км.
А з перевозкою таким способом матеріалів проблем не було? Бо я тут їзджу, переживаю коли поліцаї довше ззаду їдуть ;)