Як так ся стало

Ну що ж, розкажу свою історію. 

Їздив я на тазіку пятому, і по трохи збирав на кращу машину. Ремонтувати її  в мене вже бажання не було, + малий вже більше часу проводить біля неї. Вирішив брати собі другу, а з цією нехай бавиться. Визначив для себе, що це має бути німець, і переглядав оголошення по низу ринка. Бюджет був 3.6 потолок. 

Тут почалась заворушка по новому, придуркові одному моча в голову стрілила. Тож я думав, що нічого вже цього року не візьму. Але веса вже закінчувалась, і всі знають які почались проблеми з паливом. Дойшло до того, що познімали робочі автобуси і на працю ходили лише ті, хто міг сам добиратись до роботи. І бензин чи соляру можна було дістати лише по блату. Почав шукати машину виключно з газом, виключно німця, на ходу, щоб сів і поїхав, і бажано з 2000+ року випуску.

Нічого з цього толкового не стріляло, вже думав бляху замовляти під пригон, але це було довго, майже 100%,що без газу буде, і ажіотаж  навколо цього питання накаляется. 

І тут бачу оголошення, 15 км від мене, по фото( правда зимових) вигляд якийсь є, газ є, заводиться, їде.Ціна 3250, Пасат Б5 дорестайл, 1,8, без турбіни. І я загорівся, через 2 години я вже його оглядав. Ну як оглядав, просто дивився, показував вумний вид, а в душі вона вже була моєю. Правда 1999 модельного року. Після жигулів це було небо і земля, і треба було вже.

Сімейна нарада тривала 2 хвилини. Зторгувались на 3100, лишив завдаток, це була пятниця, в суботу мені не виходило, а в понеділок вона вже була перереєстрована на мене. Я вже був 5 - тим реальним їх власником в Україні. 

Неповірите, але до сьогодні не робив жодної фото машини. 

Буду пробував вести тут журнал по ній для історії.?