2019 Volvo V90 Cross Country D5 Polestar, Мрії здійснюються

У більшості автолюбителів, до яких я й себе відношу, є свій особистий списочок характеристик чи плюшок, які він хотів мати у своєму автомобілі. І у мене з роками зформувався такий списочок. Октава - дуже гарне авто для мене, але у ній нема багато чого з того списку. Частину можна було б довстановити, але були й такі елементи, як повний привід, наприклад, які додавати просто немає сенсу. Бо то дорого, геморно і не факт, що взагалі вийде правильно. Простіше шукати інший варіант, в якому вже булиб ті чи інші "хотєлки".

Взагалі, оновлення свого автопарку планував після Перемоги. Але, як кажуть, готуй санчата влітку, то я й час від часу зазирав, а шо там новенького на авторіа. У пріоритеті були паркетники, на першому місці Тігуани. Але шось мені не дуже хотілося знову ВАГ. Хотілося чогось геть іншого.

І тут я випадково натрапив у ютубі на огляд Вольво. То був огляд V60 Cross Country. І шось мене так сильно це зачепило, почав дивитися більше оглядів, паралельно дивитися, що є на ринку, скільки коштує. Вже на цьому етапі на основі усієї накопиченої інформації я розумів, що хочу саме Кросс Кантрі. Залишилось тільки обрати той самий варіант. Пригадав, що мій старинний друзяка колись, казав, що купив собі "китайця". Коли я спитав, чи він захворів, він показав свій XC90, жартівник. Звісно ж, в кого краще всього питати про авто - у власника. То я його й почав питати і про його авто і про марку в цілому. Знов таки паралельно почав дивитися, що ж там з "биточками" (бо гроші ж теж говорять), цікавитися з варіантами на аукціонах. Та й взагалі, які бувають комплектації та плюшки. Усе це розповідав другові, а він і каже: "Зачекай, зараз попитаю у майстра, що обслуговує мою Вольво".

У мене було дуже багато питань, тому нас з цим майстром (фанатом марки; Dr.Volvo, привіт!) познайомили. Він одразу сказав, що не варто дивитися битки і розглядати їх для купівлі, бо хтозна як, чим і хто їх ремонтував. З мого власного досвіду з Ап'яткою я вже трохи мав розуміння, як працює цей ринок биточків, тому не сильно сперечався. А ще мені чітко розклали різницю між V60 та V90 після чого я вже остаточно вирішив шукати саме V90CC.

Як виявилося, обирати у цій ніші було не так вже й складно ) Це не Октавія, де тисячі варіантів. Кантриків на момент підбору було не більше десятка. Деякі відмітали одразу, або комплектація проста, або биток, або мутна. Так визначили 4 варіанти по пріритетності, які треба було їхати дивитися (якраз доктор цим і займався). Огляд першого варіанту дав позитивний результат. Навіть із пробігом у 140т км за 2 роки - це був дуже хороший варіант за заявлену суму. Тому ми вирішили відкласти ще 2 варіанти і подивитися найдорожчий з найменшим пробігом.

Після огляду другого варіанта і позитивного фідбеку від доктора переді мною став вибір між цими двома. Інші вже не було сенсу дивитися. Доктор порадив написати усі плюси/мінуси обох варіантів і вже на цій основі обирати. Після деяких роздумів обидвом власникам (хоча один був не власником, а представником, авто зареєстроване на ТОВ) було запропоновано ціну, за яку я був готовий придбати їхні автомобілі. Відповіді я отримав з різницею приблизно у дві години. Першою була відповідь другого, найдорожчого, варіанта (до якого у мене більше душа лежала, до речі). Так була запущена процедура купівлі.

Через кілька днів підготовки (експертна оцінка, яку зробили зараз окремо, талончики на перереєстрацію, квитки на поїзд) я вирушив зі свого міста у столицю для завершення цієї процедури. Усе пройшло гладко.

На зворотньому шляху додому Кантрік пройшов іспит різними погодними умовами, різними типами шляхів та напрямків (дякуючи навігатору та йбній русні, через яку знято більшість вказівників на дорогах). Пройшов на відмінно. Тільки у Покровську проколов десь на їхньому пекельному бездоріжжі колесо і довго простирчав на шиномонтажці через чергу.

Приблизно отак я став власником авто своєї мрії ) Чого усім також бажаю. Погнав качати мануал та розбиратися з усіма його наворотами )