Трохи про авто - враження та особливості. (Продовження)

​​​

Fiat відрізняється невеликими зусиллями на усіх органах керування. Зчеплення гідравлічне, дуже легке. Газ не має тросику до дросельної заслінки, теж дуже легкий. Як і гальма. Так само легкий і важіль КПП, хоча куліса має досить великий хід, а вибірковість вимагає звички.

Окремо про кермо. Мій Palio не має гідравлічного підсилювача кермування, і це схоже звичайна річ для бразильських машин. Але кермо напрочуд легке, настільки, що маже усі сторонні хто сідає у авто, спочатку думають що підсилювач таки є. А ще "чисте" кермо, без підсилювача, справді інформативне, дозволяє тонко відчувати колеса, чого не вистачає багатьом сучасним авто.

Підвіска - річ у собі. Здається трясучою на дрібних нерівностях та невеликих швидкостях. Але насправді має чудову енергоємність. Дозволяє з комфортом їхати дуже розбитими дорогами керуючись правилом - "Більше газу, меньше ям" :))

До того ж підвіска дуже надійна, окрім поворотного кулаку, який не любить бокових ударів. Єдине слабке місце, це кермова рейка, яка перейшла у спадок від Fiat Uno. Вона не витримує стрімкої їзди поганими дорогами, і швидко починає стукати. На бразильських машинах після 2001 року ставилася інша рейка, посилена. Та у неї був інший недолік - аж 4,8 оберти від краю до краю. Це сильно напружувало у місті, тому одного разу просто замінив її на коротшу "європейську" з розбірки.

Palio дуже приємний у дальніх поїздках, що дивує для авто такого класу. По трасі авто йде чудово, особливо з 4-ма пасажирами. Про те має високу чутливість до бокового вітру, що не дивно для доволі високого і короткого авто.

У 2019 за 8 днів подорожі проїхав близько 2800 км дорогами 6 областей, включаючи карпатські серпантини, та ґрунтові перевали, і не сказав би що втомився за кермом. Навпаки, отримав купу задоволення.

Пристойний кліренс, довгохідна енергоємна підвіска, непоганий штатний захист двигуна, дозволяють досить вільно гасати ґрунтівками. Та на довгих хвилях передок може сильно розгойдати, та гупнути бампером об землю, тому  не варто захоплюватися швидкістю на ґрунті. 

Palio побачив світ у 1996, а у 2001 відбулася перша серйозна модернізація. Переважно вона торкнулася салону, дизайну, та трохи розширилася лінійка моторів. 

Бразильські комплектації взагалі дивні для європейської логіки. Наприклад авто не має ABS, подушок безпеки, підсилювача керма, ремені на задньому сидінні не інерційні (як на ФІАТ 124, він же Жигулі). Та одночасно має кондиціонер, фільтр салону, імобілайзер, електронний дросель, центральний замок, підголовники заднього сидіння, дистанційний замок багажника, та обігрівач і двірник заднього скла.

Дуже вразила відсутність задньої буксирувальної провушини. Отвір у задньому бампері є, але кріплення провушини за ним нема. Зовсім. Розумом бразильців не збагнути :)

Салон авто незвичний. Приємне та гармонійне торпедо,  дуже стильна панель приладів (ще й чудово читається), комфортні сидіння. Але найліпша фішка - повністю обшиті тканиною дверні карти. Це справді приємно та затишно, по домашньому. Чому так ні хто давно не робить?... Після Palio салон багатьох більших та дорожчих авто, з огидними пластиковими картами, виглядає сумно та вбого.

... далі буде ...