Нічна пригода

Випало мені їхати  з міста Brasov до міста Galati. Це начебто і не дуже далеко 270 км. Але було одне але, точніше не одне. Їхати треба було саме вночі і через гірські перевали Вранча. Загрузив у машину сплячих дітей , дружину і рушили. Саме дорожне полотно це казка, рівнесеньке, з розміткою, навіть туман на заважав впевненно рухатися. Ось почався підйом в гору далі спуск, ще один підйом. На дорозі ні душі немає. На серпантині швидко не навалиш бо сплять діти позаду та і дорога хоч і рівна, та все ж вузенька. І ось на підйомі щось зненацька почало гупати під днищем. При чому гупати почало так, що дружина прокинулась. Перше що спало на думку це якийсь великий камінь прорізав покришку і застряв у ній. Вийшов подивився усі чотири колеса, і нічого не знайшов. Почав рушати і знов машина наче підстрибує. При чому як набираеш швидкість то вібрації наче стихають. Тому знов вирішив, що щось не так з колесами. Вийшов і оглянув усе ще раз, спробував їх похитати, все наче норм. А навкруги тихо і темно, жодної машини чи домівки. Вирішив потихеньку їхати поки щось не вилізе або вона не стане. Так і доїхав при чому не зрозумівши що не так з машиною. На вулиці розвиднілось, я вийшов випити кави і що я бачу. З передньої покришки стирчить шляпка болта. 

Як я його не помітив вночі я не знаю. І не міг подумати що декілька міліметрів шляпка  може так впливати на рух. Звичайно я зрадів що це не щось серйозне, зробив свої справи заїхав на шиномонтаж і поїхав в зворотньому напрямку