Вимушена імміграція

Машина тимчасово переїхала до Італії. Тому що гній зі сходу вирішив знищити нашу націю. Як вона туди доїхала?  Дуже добре.  Понад дві тисячі кілометрів.  Пілотувала машину дружина, яка за нормальних умов їздила максимум до дитячого садка 1.5 км в один бік.  Але вона впоралася, точніше вони.  Самій машині в Італії поки не зрозуміло як живеться.  Вона отримує відмінне паливо і їздить хорошими дорогами.  Але з іншого боку вона на повідку, на повідку обмеженої швидкості, супер вузьких вуличок та тісних паркувань розрахованих на трьох дверний Фіат.  Дуже не зручно тепер її тут керувати, не її це стихія.  Їй німецький автобан потрібен, а не італійський провулок із бруківки.  Ще одне спостереження, у Європі почала працювати система розпізнавання знаків, і це дужк прикольно. Зараз машина на півночі Італії, там де починаються гори та пагорби, серпантини.  Постійно вгору — вниз і в такому режимі зараз витрата 9.2 літра дорогого європейського палива.  Ціна на нього тут зараз 2.10€.

 Начебто були думки продати її та пересісти на якийсь хетчбек максимально компактний.  Але після чергового прохоплення серпантином думки ці зникають. 

Їздили у Липні двома машинами у Пемонт у Альпи. По переду брат на ярісу 1.33 я позаду. Розумію що не можу його по тих серпантинах наздогнати. Думав що то брат у мене такий керманич крутий адже вже 20 років тими серпантинам їздить. Але все виявилось набагато простіше. BMW занадто важка для Альп. Її виносить у усіх цих апексах карколомних і можлива 252 кіньскі сили недостатньо саме для гарської місцини.