Перший запис в бортжурналі. Історія покупки.

Всім привіт! Хотів би поділитися з вами історією покупки моєї Е46.

Передісторія.

Квітень 2022. На той час я їздив на ВАЗ 2112 і, здавалося б, в сьогоднішніх реаліях то мав би бути чудовий антикризовий та економний варіант. Тим паче в ній мене влаштовувало все: 16-клапанний двигун, газ/бензин, вихлоп повноцінний, регульований, 15 катки, сидіння і задні тормозні диски від Гольфа 5, оптика, інші цікаві плюшки - для молодого холостяка просто топчик)) І я дійсно їздив, кайфував від неї. Проте після дрібного ДТП я зіштовхнувся з дефіцитом деталей до неї. Все, що я замовляв по кузову йшло з оркостану. Другий момент - київська зима. За 3 місяці зимовки у Києві руССкий кузов починав потроху казати "до побачення"..) І звісно, що їздити на жигулю трохи підзадовбало, хотілось вже відчути себе людиною :) Розуміючи потенційний гемор, який може спіткати мене в майбутньому, я вирішую продати 2112. 

Процес покупки. Польща.

Наш ринок в той час був зовсім нестабільним, були і адекватні варіанти по ціні "нижче ринка", кому потрібно було терміново сплавити своє авто, були і неадекватні варіанти за космос-ціну. Загалом, провівши близько тижня на просторах Авторіа, я вирішую шукати авто з-за кордону, враховуючи те, що якраз ввели 0 розмитнення. Звісно, багато хто повівся на цю "халяву", як і я, проте підводних каменів ще було ой як багато..)) Спочатку я сидів і сам шукав варіанти потенційні на сайтах, проте ажіотаж давав про себе знати. Знаходжу людину, яка може мені провезти машину через кордон, дивимось різні варіанти (на той момент я розглядав тільки 6-циліндрові мотори + рест). +- визначившись з варіантом, виявляється, що та людина не гарантує мені перетин кордону і то вже лягає на мене..)) Загалом на фоні свого оточення, які вирішили зекономити на пригоні авто і їх машини застрягли на кордонах і портах, я приймаю рішення приганяти авто через контору. Вибір мій зупинився на Griznes Auto Group. Замовлень було настільки багато, що я 2 тижні стояв в черзі, до мене вона дійшла лише на початку травня.

Процес покупки. Литва.

Я переходжу з польських сайтів на литовські..)) Час йшов, варіантів потенційних ставало менше. З кожним днем достйоні варіанти продавалися на очах, працівник контори навіть не встигав доїжджати на огляд. На календарі вже був кінець місяця, чутки про відміну 0 розмитнення звучали все частіше. З розумінням, що я можу не встигнути пригнати вчасно, я починаю задивлятися на інші альтернативні варіанти: Golf 5, Passat, Lancer X. Vectra C, Megane 3.... Кожен з цих варіантів ми вже ледь не їхали і забирали. Але щоразу випливали якісь додактові нюанси + я розумів, що я про Е46 мріяв з дитинства, ніякий більше авто, яке я розглядав, так не заходило, як саме Е46. І тут вискакує варіант з BMW E46, жовтня 2003 року, 265к рідного пробігу, в просто шикарнючій комплектації, чорний потолок, М-кругом де тільки можна, спортсітси (ззаду весла, але упустимо цей момент). І ось приходить мені відео з оглядом автомобіля, я просто зрозумів, що я її хочу. 

Чому N42B20 ?

Я до останнього відкидав 4-циліндрові мотори, знаючи про їх ненадійсність, про їх "динаміку". Але на той час знайти живу Е46 на  живому М-моторі було неможливо. Звісно за живі варіанти і просили солідну суму, але тоді втрачався б весь сенс пригону авто. Про те, що в моєму варіанті стоїть цей мотор я дізнався вже на відео лише, бо в оголошення продавець вказав BMW 320..)) Але я зважився на покупку саме цього варіанту по декільком причинам: мотор 30 000 км назад пройшов капіталку, рідний пробіг, комплектація. З думкою, що мотор вже зроблений, що я зараз став менше їздити і що цей мотор економніший, я пишу, щоб її забирали..) Потім ще тижня очікування на автовоз, тому що із-за черг була затримка з ними і моя BMW просто стояла чекала. Пропонували своїм ходом відправити її, але там цінник був занадто. Потім ще тиждень очікувань на кордоні. І ось довгоочікуванне повідомлення, що машина вже у Львові. Я беру квитки на найближчий потяг і мчусь на Львів.

Перша зустріч з моєю ластівочкою і дорога додому.

Червень 2022. Емоції мене переповнювали. Я майже не спав в дорозі, хотілося вже пошвидше сісти в СВОЮ BMW, в СВОЇ шкіряні спортсітси і поїхати додому. Забрав якомога швидше ключі, документи, сів у неї, першим ділом заправив повний бак (а на той час то була рідкість мати змогу заправити аж 55 літрів за один раз), заїхав на самообслужку і вирушив додому. Тільки виїхав за межі Львову на трасу, як вже зловив першу постанову..)) Довго не сперечався, погодився з порушенням і поїхав далі. По дорозі на Київ мені абсолютно не хотілося зупинятися. Мені було настільки комфортно на ній їхати, на цих сидіннях, з цим рулем... Зупинився лише разок взяти хот-дога))  

Підсумок. 

Після жиги різниця була просто неймовірна. Я розумів, що я їду на тому автомобілі, який я хотів, той автомобіль, з якого мені не хотілося виходити, той автомобіль, в якому я відчував себе як вдома. Так, були певні нюанси, але мені було настільки всерівно на них. В моїх руках було те, що я хотів, більшого мені і не треба було. Звісно, першим ділом поставив на неї свої номера, зробив ТО. З літа я наїздив вже 10 000 км. В 2-х словах, мене моя маленька ні разу не розчарувала і ні разу не пожалів, що взяв саме цей варіант.