Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Зі своєю другою половинкою👫 вирішили зганяти в Одесу — погуляти, подивитись “пам’ятки архітектури”, тобто все, куди ноги заведуть.
По трасі їхав культурно: 100–110 км/год, без гонок, бо куди поспішати, якщо настрій — туристичний. А коли проїжджали повз Коблево — гріх було не зупинитися й не зробити кілька фото🤳, щоб потім було чим хвалитись.
Машина🚙 — просто пісня. Їхати одне задоволення: треба обігнати — натиснув і ти вже попереду.
А дороги… ну от чесно, їх реально привели до ладу👌. Доїхав без того вічного “сканую асфальт очима👀 на наявність ям”. Прогрес!
Одеса — це взагалі інший вимір, порівняно з моїм рідним Кропивницьким, Одеса видалася мегаполісом космічного масштабу. Рух божевільний, машин — як мурашок, але приємно здивувало одне: навіть коли навігатор вирішував потролити й завести не туди, ніхто не сигналив. Більше того — пропускали в ряд👍
Одесити, ви святі люди, чесне слово 🙌 Доречі, в мене виникло питання до місцевих: люди, невже до такого скаженого руху реально можна звикнути❓
Ми стояли в одній пробці хвилин 40😤 — і це в робочий час. А що ж там робиться в годину пік🤪? Мабуть, машини самі передають одна одній естафету стояння.
До готелю на Дерибасівській дісталися без пригод, загнали машину в підземний паркінг, скинули сумки й пішли гуляти. Погода могла б бути й кращою — холодно, сиро, але місцевий глінтвейн🍷 швидко зробив свою справу. Тепліше стало не лише в руках, а й у душі😁.
За один вечір ми намотали 18 км пішки‼️. Так, я теж не одразу повірив, але смартфон каже правду.
За пару днів усе переглянути просто нереально. Тому Одеса точно побачить нас ще раз, а ми — її😊 І, можливо, цього разу в більш теплу й менш “пробкову” погоду 😄
