З чого все починалося…

Захворів я певним автомобілем, який за технічкою дуже схожий з першим гольфом (швидше за все, з'явиться в майбутньому серед моїх авто). І так вже склалося, що досвіду водіння я не маю, а права є. Розуміючи, що купивши бажане авто без досвіду водіння воно буде стояти під вікном і я навіть не їздитиму на ньому, щоб не подряпати або гірше того, розбити, я прийняв рішення придбати спочатку те, на чому можна буде навчитися азам водіння. Враховуючи, що я заочно полюбив VAG, я не розглядав ніякі автомобілі окрім цього концерну. Незабаром вирішив брати першого гольфа - і поїздити зможу на ньому, не боячись покоцати, і з технічкою розберуся не в теорії, а на практиці.

Насамперед переглянув що є в нашому місті (Київ). Вибір невеликий, або кузов в ідеалі без решти запчастин, або готові проекти за великі гроші, або... або те, що поїхав подивитися через тиждень після ухвалення рішення про першу автівку.

a0b68233602755cc813c7a2c5e1390c7.webp

518c72fb4bc5ce2907a92c443a38185a.webp

5649d544470c4706c7ad90760819fab4.webp

Саме таким був перший мк1, який я подивився. З живого - їде вперед та назад, повертає, гальмує. Мабуть, на цьому все) Перед переглядом я приблизно знав у якому він стані, але важливіша мета була подивитися чи сподобається мені форма машини, бо я не бачив раніше мк1 наживо, тільки мк2 і то дуже рідко. І так, мк1 мені сподобався.

Незадовго до перегляду крокодила зв'язався із власником гольфа у Львові. Я впевнений, що хоч одна людина, яка читає (чи читатиме) мій бж бачив це авто серед оголошень. Хоча, один вже точно є :) За словами власника, авто купувалося півроку тому, але після покупки просто залишили його на стоянці і все. Домовилися з ним про ціну і попросив притримати його для мене, адже потрібна саме ця модель. Він погодився. Цілий тиждень роздумів чи потрібне воно мені, а раптом в дорозі зламається, а раптом з доками проблеми, а раптом … субота ... і я вирушив до Львова. Чудове місто, дуже багато олдвагу в хорошому стані їздить дорогами. Заздалегідь домовився з досвідченішим у мк1 Антоном, який погодився подивитися зі мною авто. Прийшли на стоянку, оглянули: кузов втомлений, особливо стакани (а ще водійська арка і дно, але про це я дізнаюся пізніше), є колгосп, хоч і не критичний, ручника немає, ручки капота немає, але найголовніше — куліса. Задня втикається як перша, та інші передачі теж треба ловити. Антон сказав, що за свої гроші норм, хоч і є нюанси.

Рішення було ухвалено через 2 години, скинув завдаток власнику і в понеділок ми вже оформили ДКП. Забирати її одразу я не став, бо з такою кулісою їхати до Києва страшнувато (нагадаю, не маючи досвіду, я до цього 3 рази водив машину містом і 2 рази їздив з інструктором на УАЗ-і). Антон запропонував свою допомогу у вирішенні цього питання, сказавши, що спробує щось зробити з нею. МК1 залишається в його руках, а я вирушаю до Києва.