Справи підвісочні (задні с/б Mopar)

Під час огляду підвіски нічого кримінального я не помітив, але ж із 150 ткм італійський Jeep вже давно не хлопчик, адже було до чого руки прикласти.

Щодо передньої підвіски жодних нарікань у мене не було, бо попередній власник щойно замінив сайлентблоки важілів, а більш там нічого начебто й нема. Єдине, що я зробив, то замінив пильовик правої кульової опори, який напевно розірвався під час заміни сайлентів. Просто підібрав щось подібне з мотлоху у боксі, очистив та набив нового мастила:

Що стосується задньої - все виявилося трошки гірше, бо деякі з сайлентів були вже суттєво розтріскані. Жодних неприємних звуків не було, та й, чесно кажучи, з-за керма підвіска відчувалась , як нова. Проте я вже все побачив, та зворотній процес не є можливим.

За мануалом заміна с/б не передбачена, але ж нові знайомства із ком'юніті виявилися напрочуд корисними. Адже знайшов людину, яка витратила час на пошук та зібрала комплект з дванадцяти оригінальних сайлентблоків Mopar на всі шість задніх тяг.

​​​​​Вся дюжина заміни не потребувала, але ж вирішив зробити один раз та найближчим часом до задка не повертатись, бо знаю, що потім руки до цього вже не дійдуть.

​​​​Тим більш, комплект коштував 100 USD, що я вважаю доволі розумною ціною, як для ориги. Це звісно не ціна Фебесту чи подібного лайна, але будь-який більш-менш якісний замінник коштує приблизно так само.

Причина розтріскування сайлентів, як на мене, в тому, що при встановленні проставок, тяги не розслабили, завдяки чому ліфт натягнув гуму, і вона спотворилась. Свідоцтво цього в тому, що після правильного встановлення нових с/б задок піднявся майже на сантиметр. Тобто, раніше затягнуті на стоковій висоті важілі тягнули задок донизу.

​​​​​​Хай там як, зробив все дуже просто без світла та підйомнику десь за чотири години, зокрема очистив нижні поперечні важілі від поверхневої іржі та пофарбував всі деталі. Дуже гарна зручна та ефективна конструкція, по-американські якісні та надійні кріплення - жодних сюрпризів та факапів, що не може не радувати.

Після цієї процедури відрегулювали сходження, яке через колхозний ліфт ледве не вийшло з допусків. Про задній кастер навіть казати нічого не буду, бо навіть на фото це виглядає жахливо. Але ж це теж вирішу найближчим часом.