Пустив сльозу...

Йшов другий тиждень володіння Сеатом.

Одного вечора, з дівчиною зібрались переїжджати і сіли на дві машини і вирушили в дорогу. Погодка була саме сидіти вдома і нікуди не рухатись, але..

На вулиці Саксаганського в Києві, після перехрестя довелось відторможуватись щоб не догнати нову Камрюху, але дівчинка позаду мене на Смарті вирішила інакше і досить міцно наздогнала мене. 

Удар був непоганий, так як навіть магнітола вискочила із шахти. Перше, що прийшло в голову це в хлам рознесена жопа. Пару десятків секунд я відходив від шоку і виходячи з авто побачив дівчину яка в сльозах бігла до мене і вибачалась.

В такі моменти намагаюсь не піддаватись емоціям і заспокоїти людину, яка була явно перелякана (хоча в голові крутилось О БОЖЕЕЕЕ мій СЕАТІК).

Підійшовши до задньої частини авто я побачив наступну картину:

Якщо чесно то відлягло.так як намалював собі ледь не тотал)

По факту всі питання вирішили і поїхали далі по своїм справам. Залишились неприємні емоції і фото:

Ну і самі пошкодження ближче:

Зі знайомим оглянули пошкодження, запаяли сам бампер, але фарбувати не став, так як попереду була вся зима і можливість отримати ще раз такий удар була досить високою. В планах було навесні все виправити, але сука срані орки... тому поки катаюсь із невеличким шрамом)

Бажаю вам відсутності таких ситуацій і удачі!