Ми часто малюємо у своїй уяві якісь образи відповідність якимось ідеалам, а потім зустрічаймося із реальністю і отримуємо розчарування, або ні... як посчастить. Моїм третім автомобілем, у довготривалому користуванні (так сформулував, бо юридично власником не був) був Niva Chevrolet. Саме тоді я зрозумів наскільки круто мати повний привід, але також на скільки не зручно постійно платити за його наявність, а користуватися лише кілька разів на рік. Хочу у випадку Ниви все було погано у зв'язці "двигун\ коробка", але суті цього не змінює: постійний повний привід для звичайного користувача (який буде користуватися ним лише взимку) скоріше обуза.
І у голові почав малюватися образ такого собі ідеального повнопривідного авто, але із помірною витратою палива, коли постійно доплачувати за повний привід не потрібно. Це доволі загальний і доволі неточний образ, але основна вимога до автівки - це можливість впевнено з'їхати із траси і не боятися, що взимку замете, при цьому не витрачати 10 літрів на сотню на трасі, при швидкості 100-110 км за годину (у випадку Ниви ще й не маючи наявності будь-якої розгінної динаміки).
Муфта для підключення повного приводу як на мене ідеальний варіант (різницю в реалізації пропустимо), тому коли я вибирав своє перше нове авто (за кількістю четверте) наявність повного приводу була основною вимогою. Спочатку дивився на Duster другого покоління із 1.5 дизелем, потім з'явилися гарні пропозациї вді Nissan і я вже майже замовив Qashqai із 1.6 дизелем на 130 сил, але знайомий розповів про акційні Kodiaq із минулого модельного року які віддавала із знижкою. Тоді я і обрав Kodiaq 1.4 (150 сил) на механіці із повним приводом.
Слід відмітити, що на момент вибору мене більше цікавило авто як таке, бо вже років 4 був без коліс і всілякі розмови, про те що на бездоріжжі важливий двигун, чи якийст тип коробки я просто пропускав повз. Коли почав іздити на Кодіак перші враження у порівнянні із Нивою складно описати на скільки велика прірва між ними, особливо кайфував від динаміки. Для багатьох, та і для мене сьогоднішнього, це звучить смішно, але на той момент прискорення Кодіак вражало.
А от щодо можливостей "джипа" перші ласточки з'явилися, коли я у 2020 році поїхав вівідати місто свого народження Середину-Буду і перед самим містом з'їхав із траси в яр. Коли почав виїзджати, то в голові була картинка - "зараз я потихеньку буду повзти, колеса вивісяться, електроніка підтормозить розвантажені і подасть момент на завантажені і я виїду красиво", але реальність виявился такою, що двигуна не вистачало на низькій швидкості і яру довелося на швидкості виїзджати. По факту тим самим способом, яким я це робив по молодості на ВАЗ 21074 (моя автівка до Ниви). Тобто про задіяння якого оффроад потенціалу Кодіак речі не було взяти першкоду ходами ума багато не потрібно.
І ось тут саме почалася невідповідність ідеалам в голові, про яку я написав в самому початку, реальності. Фактично Кодіак виявився не позашляховиком із трошки урізаними можливостями (ходи підвіски, муфта замість постійного повного приводу, відсутність пониженого ряду передач, тощо), а легковиком із трошки підсиленими можливостями на офф-роуді (достойний кліренс, повний привід муфтою). Потім я поїхав в Карпати під керівницвом інструкторів offroad.adventure.club (не знаю, чи працюють вони на разі) і там я в повній мірі зрозумів те чого не вистачає Кодіак, як і зрозумів, чому плавність ходу важлива, чому понижений ряд передач важливий і чому на офроуді цінується класичний гідротрансформатор у якості коробки передач. Там було декілька різних автівок, тому була можливість порівняти, але не суть. Тут скажу лише, що Кодіак проїхав сам всюди (не всі так змогли, Subaru із групи 2 рази затягували тросом, та і Discovery також відзначився і Pajero Wagon), але то відбулося за рахунок дорогої шипованої гуми і моменту. У автівок які затягували була або AT гума, або зимова не шипована. Брати перешкоди на Кодіак можна за мінімальної швидкості 12-15 км на годину, що капець як швидко, або буксувати щепленням, що має свої нюанси.
Короше другий раз той маршрут їхати на Кодіак якось не хотілося, хоча я нічого не пошкодив в голові сиділо - "тобі посчастило". І тоді мені захотілося змінити авто, але прикол в тому, що із офіційного (в даному класі) жодне із автівок не було "позашляховиком із трошки урізаним потенціалом". Коли виробник ставить коробку "CVT", або "робот" - це автоматично виключає постійне використання авто на офроуді (і тут я маю на увазі не жорсткці випробування, а відносно легкий маршрут).
А тепер до Субару. Фактично єдиним виробником який якось готує авто для позашляхового використання є Субару. Для розгляду візьмемо Forester (він був у складі групи і частим користувачем поїздити на тросу), а також героєм відео далі. На жаль, вони більше кричать про те на скільки вони круті ніж вони такими є. Симетричний повний привід (у них, якщо автівку розрізати повздовж то ліва і права частина повинні вісити однаково - ось що це означає), двигун який типу розміщений низенько, але нікуди не їде, але то таке. Слід відмітити, що заздалегіть невдали вибір трансмісії із точки зору позашляхового використання вони всіляко для цього використання адаптували. Наприклад початок руху відбувається як у класичного автомата, тобто момент передається за допомогою мастила, що якісно вирізняє у порівнянні із роботом.
У такого підходу є свої обмеження, але слід визнати, що виробник якось думав про таке застосування. Субару відносно популярні і в США, де і автомобільна культура в цілому, і оффродуд направлення розинені набагато краще. Тому тут японський виробник пропонує більш цікаві варіанти виконання, нажаль, вони як і в іншій частині світу більше створюють галасу щодо позашляхових можливостей ніж насправді є. І хоча найбільш оффроудна версії Forester - Wilderness, являє собою звичайний Forester із зовнішніми декоративними елементами - це все таки найбльш "заряджена" версія для позашляхового використання.
Останнє, що скажу перед відео, слід розуміти, що комплектація Badlands сильно відрізняється саме позашляховими можливостями від звичайного Bronco Sport.
Ну і відповідь на питання, на відміну від інших кросоверів із повним приводом, для мене Bronco Sport - це той ідеальний варіант, в рамках класу звісно, де позашляховик має трошки зменшені офроуд можливості, а не легкових із повним приводом.