Шаббат шалом, брати та сестри!)
Хочу познайомити вас з прекрасним гуртом Portishead.
Portishead британці. Транскрипція [pɔːtɪsˈhɛd]) саме Портісхед це назва невеликого містечка в 12 милях від Бристоля, де провів своє дитинство засновник команди Джефф Барроу. Це тріп-хоп. Так ніщо людське нам не чужо) В перервах між панком та металом такі гурти як Портісхед просто бальзам на вуха меломана.
Вперше я почув їх десь в 1995-му (давно живу:) посеред ночі на одній з відеостудій Києва де я робив якусь халтуру, на динаміках типу Yamaha NS10M (хто розуміє той розуміє:) майже на повну силу. В пам'яті назавжди викарбувались слова тамошнього монтажера; "я ніколи ще так об'єктивно не слухав Портісхед". А так як ми фанатіли у той час від "гражданской обороны" Егора Лєтова, то я прикупив собі такий самий CD як у товарища панка)
Це був альбом Dummy 1994 рік.
Що сказати... це суцільний альбом хіт. 30 років минуло, а вставляє так само. Якщо у вас буде нагода в похмурий день взяти пляшечку Hennesy (Ужгород чи Тиса теж підійде), знайти навушники Sennheiser HD250 і послухати в них Wandering Stars, обіцяю, що ви запам'ятаєте це на все життя.
Чарівний голос Бет Гіббонс...
Бет Гіббонс народилася у місті Ексетер — адміністративному центрі графства Девон. Зростала на невеликій фермі, за 20 миль від міста. Крім неї, у родині було ще чотири сестри. Була вихована лише своєю матір'ю, оскільки їхній батько залишив родину, коли Бет була ще дитиною.
У віці 22 років вона переїхала в Брістоль, де співала місцевих пабах. Коли в один прекрасний день, стояла у черзі в бюро з працевлаштування, вона зустріла Джефа Берроу . Він раніше бачив її виступ у якомусь пабі — і запропонував їй співпрацювати разом. Згодом заручившись підтримкою лейблу Go! Discs, та залучивши у свій склад віртуозного джаз-гітариста Адріана Атлі — вони почали працювати над дебютним альбомом.
Портісхед не балують відео, бо це вторинно, а от музикою так.
Не дивлячись на те що тріп-хоп батьками рахуються Massive Attack, на мій смак Portishead набагато яскравіший гурт.
За своє існування зробили усього 3 альбоми. Dummy 1994 Portishead 1997 та Third 2008
В 2003 році альбом «Dummy» зайняв 419 строчку в списке 500 видатних альбомів усіх часів за версією журналу Rolling Stone.
Музика цих британців вводить в якісь стан по типу медитативного, чудово слухається с нормальним сабом в улюбленому авто)
Третій альбом трохи слабкіший за космічні перші. Але як кажуть Господь дав Господь і взяв.
Існують взагалі гуртии однієї пісні як то Eagles, чи гурти 5 пісень як-то Smokie наприклад, тим більше що нот всього сім).
E 2016-му Portishead записали свою версію шлягера ABBA для саундтрека до фільму Бена Вітлі "Висотка"
Зрозуміло, Гіббонс із товаришами вклали у свою "SOS" зовсім інший сенс, ніж шведський поп-квартет. 16 червня 2016 року, за тиждень до референдуму про членство Великої Британії в ЄС, у Берстоллі 52-річний Томас Мейр тричі вистрілив у "висхідну зірку" Лейбористської партії Великої Британії, члена парламенту від виборчого округу Батлі і Спен, 41-річну Джо Кокс. Її на гелікоптері доправили до госпіталю в Лідсі, де вона і померла. Злочин вразив усю країну (це було перше за 26 років убивство парламентарія в Британії), і відео Portishead стало своєрідною реакцією гурту на шок, а заразом - їхнім маніфестом неприйняття будь-якого насильства і нетерпимості в суспільстві. Наприкінці ролика на екрані залишається фраза Кокс з її визнаного згодом символічним виступу в парламенті: "У нас набагато більше спільного, ніж того, що нас розділяє".
Кавер позамежний вийшов як на мене.
Хоча музику описати не можливо, як пишуть у тайних книгах, до душі людини поза мозком доходять тільки запахи і музика, тому хтось слухає шансон а хтось індастріал.
Приємного прослуховування!
Смерть тим клятим людожерам, слава ЗСУ!