Hyundai Tucson (TL) 2.0 бензин

Слава Україні! 

Мігрував сюди з одного відомого у вузьких колах сайту (спіжженого, як і все інше в тому краю). Нижче, трохи змінений текст звідти. Реалії змінилися, сучасни обставини ставлять інші пріоритети, і залізна коняка в цивільному житті є лише засобом переміщення дупи із пункту Б в пункт А. Так, іноді свербить щось "покращити", але минулого задоволення від цього рукожопства вже немає. Тільки заради практичності. Інше - суєта...

Доброго всім! Вже три роки минуло з моменту покупки, нова модель з'явилася, а я вирішив свого Тушканчика у світ вивести. Подумав, що для історії дуже непогано. При продажу не потрібно розповідати потенційним покупцям, що, як, та коли, а просто відправити на Драйвер.

Куплений тушканчик наприкінці жовтня 2019 року. До нього була узбецька Нексія. Все, що було в ній від корейців - двигун і коробка, було гарне, решта гнило і сипалося. Заміну я не планував, так як до роботи пристосувавя громадським транспортом їздити (це реально швидше, та ще й пару годин у день в руках можна тримати не кермо, а книгу). Але керівник на роботі заборонив мені з'являтися на іржавому кориті (хоч і в жарт, але...)), дружині теж вже не дуже подобалось, тому довелось щось шукати. Першим дивився Дастер (повертаючись у минуле, зараз його б і взяв), але тісненький (я завжди спершу на заднє сидіння сідаю, так як по перше хочу кофорту для потенційних пасажирів)) та вонючий (реально, пластик ядовидий якийсь). Запав Х-трейл, який поруч стояв, але… Як же купити машину без болісного вибору, безсонних ночей на форумах, оглядах, тестах і цього всього. Вимоги були прості: кросовер для кліренсу «трохи більше», багажник щоб не крихітний (хоча за фактом, у Нексії багажник більше, ніж у більшості кросоверів) і можливість тягати неспецифічний і важкий причіп.

Без тестрайву відразу готовий був купити РАВ4, але незрозуміла цінова політика дилера налякала. Заплати аванс, чекай на три місяці і при цьому жодної гарантії по збереженню ціни. Тігуан – сподобався, але дорого. Шкода Карок, Сеат Атека - тільки "роботи", а я хотів механіку (зараз можу сміливо сказати - дебіл). Форд Куга не сподобався, Х-трейл після безлічі переглядів здавався бомжуватим, а заряджений коштував зовсім інших грошей. Спортейдж навіть дивитись не став, не подобається зовні. У Хюндай їхав без ентузіазму, оскільки розумів, що Хюндай близнюк того ж КІА. Однак хоч і близнюк, але різнояйцевий)) І через пару тижнів я вже був власником Тушканчика, 2.0 бензин, ручка, передній привід, комплектація динамік. Є все, що лікар прописав і навіть більше, за цілком нормальні гроші (хочу тільки активувати обмеження швидкості, бо іноді не помічаю, як їду швидше дозволеного, а маркетологи за зайвий байт хочуть шалених грошей).

Із недоліків –  динаміка 2.0 бензин не дуже. Це я ще на тест-драйві відчув, тому взяв із ручкою, думав, буде краще, хе-хе. Але й овочом теж язик не повернеться назвати.

З косяків – двірники. У першу зиму я нічого не відчув, так як зими не було, по суті. Натомість, минулого року у лютому мучився. У снігопад і мороз, талій сніжок стікає лобовим до двірників, які не обігріваються, і обдув до них не дістає (є фото в альбомі). Там намерзають величезні айсберги і замість вжих-вжих виходить шкряб-шкряб. Явний конструкторський прорахунок для експлуатації у зимових умовах.

В іншому – все добре. Бензин зазвичай 95-й на ОККО, мастило міняю раз на 7500 км (зупинився поки на Motul 8100 eco-nergy 5w-30), експлуатація в основному будинок-робота-будинок, кілька разів на рік поїздки Україною (Львів, Карпати, Одеса) і т.д.), тріп по Європі планував, але не склалося. Пробіг на сію - 60000 км, середня витрата за весь час - 8,3 л. (цього літа їхав Київ-Одеса, витошнив 5,7л, більше так не можу))

На цьому зупиняюсь. Переможемо!