Коли вже знаєш, чим усе закінчиться
RAM 1500 TRX з’явився в моєму житті перед снігом.
Не як мрія і не як іграшка — радше як пауза після втрати.
Після того, як я віддав військовим свою попередню технічну — Humvee,
я реально плакав.
Не образно. По-справжньому.
Бо коли віддаєш техніку, яка була з тобою в роботі, —
це не «мінус авто», це мінус шматок життя.
І тут з’являється TRX.
Ще на бляхах, ще не до кінця «мій».
Але з характером, який важко ігнорувати.
І так — тут не 700 і не 800.
👉 Близько 1000 к.с.
Це вже не пікап.
Це аргумент.
Ти заводиш — і розумієш, що будь-яка поверхня для нього тимчасова.
Сніг, багнюка, асфальт — різниці немає.
Він не питає, чи доречно.
Він просто робить.
Але всередині сидить знайоме відчуття.
Я вже знаю цей сценарій.
👉 Мені дають техніку.
👉 Я до неї прикипаю.
👉 І рано чи пізно розумію:
вона потрібніша не мені.
І щось підказує, що з TRX буде так само.
Бо такі машини у мене довго не живуть.
Вони або йдуть у роботу, або далі по призначенню.
⚙️ Технічна суть (коротко)
Тип: повнорозмірний пікап
Привід: повний
Коробка: 8-ступенева АКПП
Двигун:
V8 6.2 Supercharged (Hellcat-база)
Потужність: ≈1000 к.с.
Крутний момент: далеко за 1000 Нм
Реакція — миттєва, без шансів «подумати»
Ходова:
Посилена підвіска з великим ходом
Запас міцності під реальні навантаження
Авто, яке не шкода використовувати за призначенням
🧠 Від себе
TRX — це не компенсація за втрату Humvee.
Це нагадування, що техніка в моєму житті —
не для колекції.
І якщо знову доведеться віддати —
я вже знаю, як це болить.
І знаю, чому все одно так зроблю.