FIAT Tipo мурчик SEDICIVALVOLE

 мій перший особистий авто.

дуже любив його і нелюбив одночасно.

але залишив гарні спогади. був в мене два роки. рік ремонту, і рік їзди.

апетит у нього був хорошим - 14 л по місту в простому режимі) 10 за містом.

та це того стоїло, бо, по дорозі на море, на виїзді з Дніпра на Запорізьке шосе, став течік в хвіст і давив. лише після 180 він заспокоївся. так їхали з ним пів ночі, до Каховки, але в вже в дружньому темпі.

а по місту сьомий акорд його не об.їзжав на світлофорах, по шляху на роботу,

і це задавало бадьорості на цілий день! а на роботу мені тоді було їхати крізь все місто.

у сепні 2009 поміняся з доплатою на 406 купе.

поїхав у  пригород Херсону, Олешки.

ще помню, домовились з новим хазяїном, що поверне мені магнітолу,

(не знаю, навіщо вона мені вже була. скоріш важлива, як память, бо це був подарунок мені)

але він, звичайно, заморозився, і не повернув.

отакі вони, ці домовленості))))))) як  меморандум, будапеський.

п.с. перед війною бачив його в продажу, муляло купити. та підари не дали