Знайомтеся: Москвич 21412, 1,5л 1992 р.в. Став щасливим володарем у 2008 році.
Коротка передісторія:
Одного разу я одружився! )))
У дворі приватного будинку дружини є гараж. Відкрив я ворота і побачив цього сірого монстра. Сів у салон і просто отетерів від його простору та затишку (в порівнянні з батьківською копійкою). Якось по-домашньому у машині. Одним словом авто мені одразу сподобалося!
Другим етапом був запуск двигуна. І він пройшов успішно! Двигун завівся з першого разу, незважаючи на те, що стояв автомобільчик, грубо кажучи, майже рік без руху. З першого разу рушив і поїхав, якось одразу відчув машину (і вона мене). Дружина досі мені заздрить і нервується, коли за кермо сідає, бо… ну не хоче машина їхати і все тут… З душею та характером він у мене. Правда досі не з'ясував якої статі мій автомобіль!
А далі почалися наші трудові будні.
Зізнаюся чесно, на той раз я вперше в житті самостійно сів за кермо, хоча їздити вмів і ПДР знав добре. Але в автомобілях, а точніше в ремонті, обслуговуванні та будові не розумів зовсім ніфіга! Звідси всі наслідки, що випливають (див. нижче).
Став я дружину їзді вчити. І довчився до капітального ремонту двигуна через свою дурість та неробочий термостат. )))
У планах зробити дуже багато, тож питань теж буде багато.