Triumph 2000 mk2 Triumph

Провівши майже рік на сайті з позначкою “немає машини”, нарешті обіцянки модераторів виконані, за що їм ВЕЛИЧЕЗНЕ СПАСИБІ. По мірі можливості, а саме коли буде достатньо вільного часу, який повністю забирає робота, я викладатиму нові фото та дуже докладно описуватиму всі операції, проведені з моїм улюбленим автомобілем!

Незадовго до мого 17-річчя батько сказав, що знайшов дуже цікавий автомобіль. Зазначив, що з ним доведеться «покопатися», але це того варте. До речі, й до сьогодні намагаюся вільний час присвячувати машині. Ми знайшли авто в якомусь селі… У поганому стані, але на ходу. Усі помилки неякісного ремонту доводиться виправляти й досі, вже три роки поспіль.

Після першої поїздки одразу стало зрозуміло, що автомобіль експлуатували безжально. Ходову, як кажуть, «немає». Щоб не добивати залишки рідних деталей, одразу взялися за ремонт ходової. Запчастини замовляли з Англії та Бельгії (не знаю, чому саме ця країна, але склад був там). Замінили всі сайлентблоки, тріснуті гальмівні шланги та всі гальмівні колодки. Багато часу пішло на роботу токаря для виготовлення нової рульової рейки. Зробив добре: стуків більше немає, люфт зник. Передні стійки реставрували (у планах підібрати інші, бо ці надто жорсткі), а задні замінили на газові. Задні пружини від Волги, розраховані на перевезення немислимої кількості картоплі, замінили на пружини від VW PASSAT B5. Але, як виявилося, і їх характеристики не підходять…

Вигляд у машини шикарний — лоурайдер, але на заднє сидіння неможливо посадити жодної людини. Наразі шукаю варіанти для відновлення стандартної підвіски або хоча б наближеної до неї.