Не подумайте, що це хвороба під повнопивідно-опозитним соусом, хоча можливо …) На третьому субарі в сімʼї я вже і сам трохи почав із себе глузувати. Але, тому передувала черга подій. Спочатку володіння Legacy 2.5i, потім її заміна на Legacy 3.0 SpecB. Зʼявилась потреба у другому авто для дружини, придбав Кіа Ріо, але я не зміг з нею змиритись, і згодом, змінив. Хоч і набагато старший за віком, але набагато приємніший Civic ek. Паралельно їзда на робочих авто, мрії про ще різні цікаві, ті що з постерів та обкладинок журналів університетських років. Та бютжет і завантаженість роботою не дозволяє тому всьому здійснитись.
І тут, чорна полоса у нашій автомобільній історії. Дружина пускає під відбійник наш Сівік, слава Богу без наслідків для свого здоровʼя. І зовсім скоро мені на парковці Єпіцентру прилітає від таксиста по передку Спеки. 2019 рік - робота кипить, життя в шаленому темпі, не можу собі дозволити зупинитись на декілька тижнів під ремонт авто, або ще гірше зробити його нашвидкоруч і похабно. І я за один вечір знаходжу цього Лісника на просторах авторіа, він 2.5 на турбі теж на механіці,… ііі як то сказати, в нормальному розумі володіючи, і так вже, не досить простим 3х літровим Легасем взяти до комплекту старезний турбосарай - Так! Розумію, не зовсім зважений вибір. Можна сказати погнав «Ва Банк» , і дякую долі - та чорна полоса координально змінилась на білу😉