Малого було придбано жінці в якості першого авто. Поки вона вчилась в автошколі, я частенько катався на Мерсі сам - і мені подобалось: компактній, маневрений, відносно зовнішніх габаритів дуже просторий, з високою посадкою, яка забезпечує добрий огляд та прозоре відчуття габаритів, до того ж, як і всі Мерси, мʼякий та комфортний. Концепція як для міського автомобіля для жінки-початківця дуже вдала
Але машин був не новий і корозія, притаманна Мерсам тих часів мала місце. Поки їздив я все було добре, але коли жінка отримала права і машина перейшла в її руки, то настав час безкінечних страждань та ремонтів - заміна зчеплення, гальм, ржавого підрамника, ремонт ходовки. Все це дратувало і авто вирішено продати це авто. Що цікаво нова власниця десь з півроку паркувалась рядом з місцем роботи моєї дружини - тобто Мерс після моїх капіталовкладень був ще відносно довго в робочому стані)