Автомобіль був куплений моїм батьком 27 березня 1987 року. Тоді у нього була можливість взяти 2-річну "шістку". Проте, батько віддав перевагу новому білому АZLK. Батько машину купував у автосалоні міста Черкаси. Так він став сімейним автомобілем, який "вірою та правдою" служить нам протягом 36 років. Його життя можна розділити на два періоди: до 1997 року та після 2010 року. Влітку 1997 року батько зробив машині ремонт: капітальний ремонт двигуна, фарбування кузова (білої фарби тоді у продажу не було, вирішили фарбувати в салатовий колір (німецька фарба) - рідкісний тоді), посилення ресор, нова гума, шумоізоляція і ще дещо по дрібницях. Фахівець, який робив ремонт кузова, не поставив заглушки в піддомкратники. Взимку 2003 року машина прийняла весь удар на кузов від хімії, що посипали дороги. Буквально за кілька років залізо наскрізь з'їла іржа. У 2007 році було ухвалено рішення про купівлю нового авто. Москвич відігнали на дачу. Я його вимив, загнали в гараж, і вкрив авто чохлом. Якось пізніше, випадково, я підслухав розмову батька з мужиками, і ті з глузуванням наполегливо радили йому здати машину в металолом! Батько любив цю машину. Тоді я пообіцяв собі, що Москвич 2140 AZLK виїде ще на шосейну дорогу. Через кілька днів я поїхав на дачу, відкрив гараж і розпочав нове життя автомобіля Москвич 2140 AZLK, історію відновлення яку запишу сюди.